Процес вимірювань певних параметрів газів, води та ґрунту природного та антропогенного походження (концентрації домішок, щільності, pH, прозорості тощо), у нас в країні, як і в інших країнах світу, є повністю стандартизованим. Існують спеціальні керівні нормативні документи (КНД), які чітко вказують усю методику вимірювань необхідного показника стану чи якості у заданому середовищі кожним методом та кожним приладом. Методики виконання вимірювань (МВВ), які затверджуються Мінприроди України, регламентують кожний крок проведення вимірювань: як відбирати пробу, як її попередньо готувати, як знімати показання приладів, як обробляти ці дані. Регламентується абсолютно усе аж до точності округлення чисел на кожному кроці виконання вимірювань.
З розвитком промисловості та інших галузей у нас в країні стан навколишнього природного середовища і, зокрема, ґрунту набуває тенденції до погіршення. З метою регулювання впливу на довкілля службами Держекоінспекції (ДЕІ) Мінприроди України здійснюється чіткий контроль за антропогенною діяльністю, зокрема контроль відходів та забруднення ґрунту. В результаті здійснення контролю накопичується велика кількість даних, які підлягають обробці та узагальненню.
Проблема антропогенного забруднення поверхневих вод завжди була і буде актуальною. Для контролю цього процесу в Україні функціонує мережа служб Держекоінспекції (ДЕІ) Мінприроди України, які здійснюють контроль скидів стічних вод у природні та контроль стану забруднення поверхневих вод як результат цього впливу. Відомо, що Україна є однією з найменш забезпечених питною водою країн в Європі. Раннє виявлення різкого погіршення якості та стану вод дозволяє вчасно вживати природоохоронні заходи, які спрямовані на поліпшення цієї якості та стану.
В результаті здійснення контролю накопичується велика кількість даних, які підлягають обробці та узагальненню. Увесь процес реєстрації даних досить трудомісткий, тривалий і не виключає можливість помилок та описок. Тому Держекоінспекцією була поставлена задача створення Єдиної автоматизованої системи Державної екологічної інспекції та підрозділів аналітичного контролю територіальних органів Мінприроди України. Дана система, яка отримала скорочену назву АСК “Екоінспектор”, була створена у 2005 році колективом викладачів та студентів Вінницького національного технічного університету під керівництвом завідувача кафедри моделювання та моніторингу складних систем, Мокіна В.Б.
Фахівці Державної екологічної інспекції Міністерства природи України здійснюють постійний контроль шкідливих викидів у навколишнє середовище. Процес контролю передбачає збір та обробку великої кількості даних, при здійсненні яких виконується значна доля рутинних операцій. Для підвищення ефективності обробки даних контролю перед колективом викладачів та студентів Вінницького національного технічного університету під керівництвом завідувача кафедри моделювання та моніторингу складних систем, Мокіна В.Б. була поставлена задача розробки та створення Єдиної автоматизованої системи контролю, до складу якої увійшли підсистеми „Викиди”, „Вода і скиди” та „Ґрунти і відходи”.
Глобальне погіршення екологічної ситуації в Україні та у світі в цілому пов’язане із постійним ростом викидів від промислових підприємств та транспорту. З метою зменшення шкідливого впливу на довкілля в цілому і на атмосферне повітря, зокрема, здійснюється державний контроль викидів. Одним із державних органів, що контролює викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря, є Держекоінспекція (ДЕІ) Мінприроди України. Підчас контролю отримується велика кількість даних, які потребують обробки та інтерпретації. Необхідність підготовки великої кількості документації збільшує витрати часу та кількість різного роду помилок при здійсненні контролю викидів. З метою підвищення ефективності роботи Державної екологічної інспекції та її територіальних підрозділів перед колективом викладачів та студентів Вінницького національного технічного університету під керівництвом завідувача кафедри моделювання та моніторингу складних систем, Мокіна В.Б. була поставлена задача розробки та створення Єдиної автоматизованої системи контролю, до складу якої увійшли підсистеми „Викиди”, „Вода і скиди” та „Ґрунти і відходи”.
У технологічних процесах очищення коксових, природних і вентиляційних газів від сірководню хінонними та содово-миш`яковим методами утворюються відхідні розчини, що містять натрію тіосульфат. Відхідні тіосульфатні розчини формуються також у гідрометалургійних технологіях дорогоцінних металів.
Важкою екологічною проблемою Вінницької області (та і України в цілому) є заборонені, невідомі і непридатні пестициди, які накопичено в сільськогосподарських підприємствах та заскладовано, зокрема, у Джуринському отрутомогильнику Шаргородського району.
Важливе місце в наукових дослідженнях та розробках фірми „Технокристал”, що спеціалізується на промисловому вирощуванні кристалів сапфіру (a-Al2O3), займає екологія виробництва. В процесі механічної обробки об’ємних монокристалів сапфіру (a-Al2O3), вирощених методами Кіропулоса, Чохральского та Вернейля, з метою виготовлення діелектричних підкладок для гетероепітаксії кремнію (КНС-структур) та нітридних сполук, на базі яких виготовляють надяскраві білі та кольорові світлодіоди, оптичні вікна, світловоди, годинникові скельця, дозатори лікарських рідких препаратів та хімічно агресивних рідин тощо, утворюються відходи – суміш органічних і неорганічних сполук із вмістом до 70–80 % основної фази (a-Al2O3) у вигляді полідисперсного порошку.
З метою створення екологічно чистого безвідходного виробництва кристалів сапфіру важливим є вилучення корисного продукту (порошку ?-Al2O3) із цих відходів та його подальше використання як сировини для вирощування кристалів, в стоматологічному матеріалознавстві в якості інгредієнта пломб та для нанесення монофазних просвітлюючих і захисних діелектричних покритів.
Для існування людства необхідно споживати продукти з наявністю повноцінних білків. Повноцінні білки з вмістом незамінних та критичних амінокислот є в наявності тільки в продуктах тваринного походження. В зв’язку з цим, зростає потреба у збільшенні виробництва м’яса та молока у країнах світу. Ці процеси призводять до збільшення поголів’я великої рогатої худоби та свиней і розширення відгодівельних тваринницьких комплексів. Але разом із збільшенням поголів’я тварин зростає і кількість відходів, продуктів їх життєдіяльності. Кількість цих відходів постійно зростає, що при неправильній утилізації, зберіганні, переробці і використанні може призвести до забруднень ґрунтів, атмосфери та водойм.
Тому метою наших досліджень було вивчення наявності, об’єму та використання відходів галузі тваринництва в Білоцерківському районі Київської області.
Актуальність теми нафтового забруднення Чорного моря, особливо його північно-західної шельфової зони, зумовлена різким зростанням обсягів перевезень нафти на традиційних маршрутах і відкриттям нових маршрутів нафтових потоків.
У технологічних процесах очищення коксових, природних і вентиляційних газів від сірководню хінонними та содово-миш`яковим методами утворюються відхідні розчини, що містять натрію тіосульфат. Відхідні тіосульфатні розчини формуються також у гідрометалургійних технологіях дорогоцінних металів. 
Актуальність теми нафтового забруднення Чорного моря, особливо його північно-західної шельфової зони, зумовлена різким зростанням обсягів перевезень нафти на традиційних маршрутах і відкриттям нових маршрутів нафтових потоків. 
