Важливою передумовою прийняття рішень в екологічній політиці є проведення моніторингових досліджень, тобто збір та аналіз даних, систематизованих та уніфікованих. Одним із способів систематизації даних є класифікація.
Предлагается универсальная математическая модель интегральной безопасности объекта, учитывающая влияние множества техногенных факторов риска, эффективности предлагаемых средств защиты и адаптации, иных возможных мер безопасности на экономические затраты. Формулируются задачи оптимизации и мониторинга безопасности, применимые к менеджменту природоохранной деятельности и эколого-экономической экспертизе инновационных проектов.
На даний час надзвичайно актуальними стають питання пов’язані з екологічною безпекою в світі. Діяльність людини – промисловість, транспорт, екологічні катастрофи та стихійні лиха вимагають постійного моніторингу за станом довкілля та оперативного реагування на його зміни.
У таких випадках корисними стають мобільні системи екологічного моніторингу. Вони дають можливість провести експрес-аналіз хімічних та екологічних показників безпосередньо на місці екологічного лиха. Переносні вимірювальні системи, звичайно, поступаються лабораторним методам хімічного аналізу по точності, проте ця перевага зникає, коли мова йде про вимірювання в польових умовах.
Система мобільного екологічного моніторингу спрямована на збільшення швидкості обробки аналізів вимірювання і збільшення масштабів дослідження. Система складається з переносного комп’ютера (ноутбука), набору периферії: блоку давачів, GPS-антени, GSM-модуля а також спеціального програмного забезпечення. Система спрямована не на точне визначення параметрів, а як якісний показник забруднення території, визначення місць, де потрібні лабораторні дослідження.
Визнаним є той факт, що можливості електронних технологій ще не на повний потенціал використовуються на службі охорони здоров’я. Для обґрунтування управлінських рішень не вистачає якісної інформації. Координація співпраці суб’єктів моніторингу довкілля неможлива без узагальнення уяви щодо отриманої інформації, яка накопичується.
Оцінка екологічних ризиків для здоров’я населення є новим інструментом екологічної політики в Україні. Результати пілотного проекту, який був реалізований за міжнародної підтримки в м. Запоріжжі для обмеженої кількості підприємств, показав принципову можливість застосування методології Агентства з охорони довкілля США (EPA U.S.) з оцінки ризиків здоров’ю населення в умовах України. Одним з ключових елементів цієї методології є визначення концентрації забруднюючих речовин розрахунковим шляхом в приземному шарі атмосферного повітря. Для цього використовуються різні програмні комплекси, які реалізують відповідні моделі поширення забруднювачів в атмосфері. Складність адаптації цих моделей до умов України серед іншого полягає у необхідності виконання великого обсягу підготовчих робіт (препроцесінг). Це, зокрема, стосується таких параметрів, як визначення типу та характеристики землекористування, точне положення стаціонарних джерел відносно проживання населення та ін. Відсутність підготовлених даних на територію дослідження і зумовлено використання найбільш сучасних геоінформаційних технологій, і зокрема, даних дистанційного зондування Землі аерокосмічними методами та відповідного програмного забезпечення, які доступні на ринку України.
Постановка проблеми. До системи екологічного моніторингу Дніпра входить і соціальний компонент. Його треба розглядати як невід’ємну частину здійснення природоохоронної діяльності.
Одним із життєво важливих компонентів гідросфери планети та необхідною складовою соціально-економічного розвитку є водні ресурси. Екологічно руйнівні моделі суспільного розвитку в багатьох країнах світу призвели до значної деградації водних ресурсів та погіршення якості води. Науковцями кафедр екології і загальної екології та природокористування Черкаського державного технологічного університету було розроблено проект щодо моніторингу екологічного стану басейну р. Дніпро Черкаського регіону.
Катастрофа на Чорнобильській атомній станції призвела до ураження територій багатьох країн світу. Наслідки цього лиха для довкілля ще довго будуть відчуватись і в Україні. Не дивлячись на те, що в зоні відчуження було проведено цілий ряд досліджень, об’єктами яких були різноманітні представники біоти, наслідки катастрофи для бактерій практично не було вивчено.
Закон України „Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства”(2002, з подальшими змінами) передбачає розроблення і затвердження на законодавчому рівні положень про басейновий принцип управління водокористуванням і охороною вод. Річковий басейн є цілісною енергетичною системою, тому такий принцип управління є доцільним не лише щодо водних ресурсів, а й для комплексного природокористування та охорони природи.
Внаслідок антропогенного надходження біогенних речовин у водні об’єкти відбувається інтенсивне розмноження водоростей. Це значно погіршує якість питної води. Виникають не тільки неприємний запах та смак. Вода набуває токсичності в результаті виділення водоростями отруйних метаболітів [2].
Важливою передумовою прийняття рішень в екологічній політиці є проведення моніторингових досліджень, тобто збір та аналіз даних, систематизованих та уніфікованих. Одним із способів систематизації даних є класифікація. 
Визнаним є той факт, що можливості електронних технологій ще не на повний потенціал використовуються на службі охорони здоров’я. Для обґрунтування управлінських рішень не вистачає якісної інформації. Координація співпраці суб’єктів моніторингу довкілля неможлива без узагальнення уяви щодо отриманої інформації, яка накопичується. 
Постановка проблеми. До системи екологічного моніторингу Дніпра входить і соціальний компонент. Його треба розглядати як невід’ємну частину здійснення природоохоронної діяльності. 
Катастрофа на Чорнобильській атомній станції призвела до ураження територій багатьох країн світу. Наслідки цього лиха для довкілля ще довго будуть відчуватись і в Україні. Не дивлячись на те, що в зоні відчуження було проведено цілий ряд досліджень, об’єктами яких були різноманітні представники біоти, наслідки катастрофи для бактерій практично не було вивчено.
Внаслідок антропогенного надходження біогенних речовин у водні об’єкти відбувається інтенсивне розмноження водоростей. Це значно погіршує якість питної води. Виникають не тільки неприємний запах та смак. Вода набуває токсичності в результаті виділення водоростями отруйних метаболітів [2]. 
