Проблема забруднення повітря стала надзвичайно гострою в останні десятиліття. Розуміючи це, людина запроваджує нові, досконалі технології, які забезпечують мінімальне забруднення повітря, створює спеціальні моніторингові служби для попередження забруднення та охорони повітряного середовища.
Розглядається проблема організації моніторингового центру екології регіону. Зазначена проблема має комплексний організаційно-науковий характер і повинна бути вирішена відповідними регіональними державними структурами на базі існуючого наукового потенціалу НАНУ та вищих навчальних закладів України.
Радіоактивні речовини поступають в оточуюче середовище з різноманітних технічних джерел та в результаті різних процесів. Зокрема, антропогенні джерела включають ядерні випробовування та ядерний паливний цикл.
Значна просторова розпорошеність та велика кількість об’єктів впливу, а також різноманітність технологічних процесів та широкий спектр забруднювачів ускладнюють екологічний моніторинг на залізничному транспорті і потребують нових рішень для його практичної реалізації. Нами створена спеціальна інформаційно-аналітична система екологічного моніторингу з комп’ютерним забезпеченням “Екотранс”, яка дозволяє проводити обробку значного об’єму інформації, що накопичується на підприємствах залізничного транспорту України, проводити його аналіз і прогноз, а також виконувати комплекс рішень на різних рівнях управління екологічною безпекою [1, 2]. На теперішній час створений відповідний банк екологічних даних за 1997-2005 роки для однієї з залізниць – Придніпровської та проведене впровадження системи в практику роботи цієї залізниці. Розроблена система надійна, проста в обслуговуванні і достатньо інформативна. Вона дозволяє проводити моніторинг стану атмосфери, води та наявності відходів.
Водні ресурси басейну річки Південний Буг з давніх часів є об’єктами антропогенного водовикористання, головним чином, як джерело води для водозаборів та як об’єкт скиду стічних чи зворотних вод.
Сучасні агроекосистеми підлягають значному техногенному впливу, наслідком якого все частіше є забруднення грунтів ксенобіотиками. Полютанти чинять негативний вплив на ґрунтову мікробіоту, тому виникає нагальна необхідність проведення постійних довгострокових спостережень за її станом.
У вітчизняній літературі практично відсутня інформація про біологічні досліди, виконані за методами теорії експерименту. Як відомо, теорія експерименту дає можливість зменшити об’єм експерименту і повніше використати об’єм інформації, одержаної при експерименті.
Екологічний моніторинг пасторальних екосистем є особливо актуальним для тих областей України, де пріоритетною галуззю народного господарства є тваринництво. До їх числа відноситься і Чернівецька область. Проте оцінка стану пасовищ не проводилась тут вже понад 40 років.
Існують підходи та методи, що встановлюють місцеположення створів з урахуванням гідрометеорологічних та морфометричних особливостей річкової води, розташування джерел забруднення, кількості складу і властивостей зворотних вод, які скидаються, зацікавленості водокористувачів.
Серед екотоксикантів особливої уваги заслуговують сполуки важких металів, які окрім високої токсичності володіють високою здатністю до біокумуляції. Окрім моніторингу забруднених важкими металами територій виникає необхідність і моніторингу фонових концентрацій важких металів в об’єктах навколишнього природного середовища.
Проблема забруднення повітря стала надзвичайно гострою в останні десятиліття. Розуміючи це, людина запроваджує нові, досконалі технології, які забезпечують мінімальне забруднення повітря, створює спеціальні моніторингові служби для попередження забруднення та охорони повітряного середовища.
Розглядається проблема організації моніторингового центру екології регіону. Зазначена проблема має комплексний організаційно-науковий характер і повинна бути вирішена відповідними регіональними державними структурами на базі існуючого наукового потенціалу НАНУ та вищих навчальних закладів України. 
Водні ресурси басейну річки Південний Буг з давніх часів є об’єктами антропогенного водовикористання, головним чином, як джерело води для водозаборів та як об’єкт скиду стічних чи зворотних вод. 
Сучасні агроекосистеми підлягають значному техногенному впливу, наслідком якого все частіше є забруднення грунтів ксенобіотиками. Полютанти чинять негативний вплив на ґрунтову мікробіоту, тому виникає нагальна необхідність проведення постійних довгострокових спостережень за її станом.
Екологічний моніторинг пасторальних екосистем є особливо актуальним для тих областей України, де пріоритетною галуззю народного господарства є тваринництво. До їх числа відноситься і Чернівецька область. Проте оцінка стану пасовищ не проводилась тут вже понад 40 років.
