Відходи, забруднення навколишнього середовища

Переробка та утилізація автомобільних каталізаторів

        Автомобільний транспорт є основним джерелом забруднення повітря в містах. Тому в розвинутих країнах Європи постійно посилюються вимоги стандартів до чистоти вихлопних газів – на заміну стандарту «Євро-4» впроваджується більш суворий «Євро-5». Все це обумовлює необхідність оснащення автомобілів каталітичним нейтралізатором не тільки в Європейському Союзі, а також у США, Японії та інших розвинутих країнах. Автомобільний каталізатор перетворює основні токсичні компоненти вихлопних газів у безпечні викиди. Суть перетворення полягає в доокисленні оксиду вуглецю (II) та недопалених вуглеводнів на платинових каталізаторах до вуглекислого газу та води і відновлення оксидів азоту до азоту.

Рекуперация железо-, медь-, никельсодержащих шламов гальванического производства

В современных условиях на одном из первых мест в мире по остроте проблем стоит вопрос экологии природных ресурсов и сбережений экологического равновесия между производственной деятельностью человека и окружающей средой. В Украине, несмотря на сокращение промышленной деятельности, техногенная нагрузка на биосферу возросла. Это связано в частности с тем, что отходы промышленности практически не перерабатываются: уровень их утилизации в Украине составляет 8 – 10%, против 65 – 80% в развитых странах.
В настоящее время в Украине накоплено до 25 млрд. тонн твердых и жидких промышленных отходов. Проблема их утилизации, особенно гальванических шламов, стоит достаточно остро. Последние содержат дорогие и дефицитные металлы, такие как медь, никель, хром, кадмий, цинк и др. 
Реализация извлечения металлов из шламов гальванического производства методами обратного осмоса, ультрафильтрацией, электродиализа, ионного обмена и др. требует сложной специальной аппаратуры, энерго-  и трудоемка, и во многих случаях экономически не выгодна. 

Можливості використання відходів ТЕЦ для меліорації деградованих грунтів

Деградація грунтів України – наслідок ерозійних процесів у всіх їх проявах (водна, вітрова, іригаційна, пасовищна та агротехнічна); дегуміфікації із-за відсутності належних сівозмін, зокрема, впровадження монокультур; декальцинації (кислотна деградація); засолення та осолонцювання (негативи зрошувальних систем і підтоплення грунтів) і аридизації, яка безпосередньо зв’язана з дегуміфікацією та агрофізичними чинниками.

Застосування біоконвеєру для очищення рідких токсичних відходів коксохімічного виробництва

В Україні є багато коксохімічних виробництв, кожне з яких стикається з проблемою утилізації рідких токсичних відходів, до складу яких входять феноли, амоній, піридин, залізо, сульфати, мають високий солевміст. Одним з найбільших у цій галузі є ВАТ «Маркохім». 

Розробка заходів щодо покращення ефективності біологічного очищення стічних вод

Для очищення стічних вод ВАТ Дніпровського металургійного комбінату використовують метод біологічного очищення. Технологічний процес одержання чорних металів супроводжується споживанням великої кількості води. Вода на Дніпровському металургійному комбінаті (ДМК) використовується в якості поглинаючого і транспортуючого середовища в складних процесах збагачення сировини і палива, для охолодження металургійних печей і прокатного обладнання, конденсації  пари, очистки і охолодження газів, збирання окалини від прокатних станів та інших цілей.

Утилізація відходів споживання виробів з полістиролу у виробництві капсульованих мінеральних добрив

       Однією з глобальних проблем сьогодення є забруднення навколишнього середовища пластиковими відходами, зокрема відходами упаковки, для виготовлення якої використовується полістирол. Як відомо, пластикова упаковка має малий період споживання, проте великий період розкладу. Так як відходи полімерних упаковок накопичуються у великій кількості на сміттєзвалищах, то постає проблема їх переробки та усунення.
До технологічних методів усунення відходів пластикової упаковки відноситься їхнє знешкодження і утилізація (вживання з користю). 
       Найбільш оптимальним варіантом утилізації пластикових відходів в наш час є їхнє спалювання. Але при спалюванні відходів полімерів в атмосферу потрапляють шкідливі газоподібні продукти – високотоксичні діоксини, хлористий водень, діоксид сірки, а зола і стоки, які утворюються при цьому, містять немало інших шкідливих компонентів. 

Неочищений сульфат алюмінію перспективний реагент для комплексного очищення води

Особливий інтерес з екологічної точки зору в плані недорогих процесів кондиціонування промислових стічних вод може представляти одержання коагулянтів на основі неочищеного сульфату алюмінію, модифікованого природними мінералами з сорбційними властивостями, що в сукупності на порядок здешевить витрати, як на реагенти, так і на процеси очищення забруднених малотоннажних водних систем у порівнянні з існуючими у світовій практиці методами і технологіями.

Кислотна обробка шламів очищення стічних вод текстильних підприємств

В останні роки, незважаючи на скорочення промислової діяльності, техногенне навантаження на біосферу зростає, що проявляється у збільшенні кількості відходів та об’єму стічних вод. Це стосується також текстильної промисловості, оскільки стічні води (СВ) цих підприємств забруднені поверхнево-активними речовинами, барвниками, іонами кольорових металів, нафтопродуктами та мають складний колоїдно-хімічний склад.

Відходи виробництва гідрохінону – особливості складу та шляхи переробки

Проблема раціонального використання вторинних ресурсів, таких, як відвали хімічних, металургійних та гірнодобуваючих підприємств, є однією з актуальних проблем для усіх регіонів України. Накопичення цих відходів призводить до забруднення екосфери, недовикористанню мінеральної сировини, відторгненню все більших територій землі під відвали.

Утилізація багатокомпонентних водно-сольових систем – відходів переробки калійних руд Прикарпаття

       Переробка полімінеральних руд Прикарпаття, яка досі велась переважно з метою отримання калійних добрив (Стебник), а разом з ними, частково, металічного магнію та хлору (Калуш), негативно впливає на стан поверхневих та підземних вод, а також земну поверхню і атмосферу. Цей вплив зумовлений здатністю соляних порід розчинятись атмосферними опадами та ґрунтовою водою. В процесі цього руйнуються надсольові породи і виникають зсуви земної поверхні, формуються провальні та карстові лійки. На рудниках Західної України внаслідок ведення гірничих робіт (вирубування масивів рудних матеріалів) утворилося понад 30 млн. м3 порожнин.
       Тривала експлуатація калійних рудників у Стебнику та в Калуші призвела до утворення під землею (за рахунок просочення поверхневих вод) та накопичення на поверхні (внаслідок їх щорічного відпомповування) великої кількості розсолів (біля 3 млн. м3), що містять такі елементи як K, Na, Mg, S, Cl, Ca, а також багато інших мікроелементів. Так чи інакше, цей небажаний і майже некерований процес спричинив утворення великих запасів сировини для отримання цінних продуктів, зокрема, харчової солі та калійно-магнієвих добрив.

Сторінки

Subscribe to RSS - Відходи, забруднення навколишнього середовища