Значна кількість публікацій за останні роки присвячена дослідженню структурних особливостей та фізико-хімічних властивостей різноманітних вуглецевих матеріалів виготовлених шляхом карбонізації та графітизації різних природних (зокрема рослинного походження) матеріалів, які являються потенційним джерелом вуглецю різних алотропних модифікацій. Як правило, у якості вихідної сировини рослинного походження для подальшої карбонізації використовуються деревину, солому, шкаралупи різних горіхів, оболонки зерен злаків та ін., тобто такі матеріали, що, у більшості випадків, класифікуються як такі, що не використовуються у технологічному процесі та/або є відходами виробництва.