Екологічне виховання та навчання

Теоретичні і практичні основи створення нового покоління навчальних програм для підготовки фахівців в Україні

        Вдосконалення якості  вищої освіти та обґрунтування тенденцій на її оптимізацію можуть бути здійснені завдяки формулюванню сучасного світогляду майбутнього фахівця. Досягнення цієї мети передбачає створення національної технології вищої освіти і підготовку висококваліфікованих, компетентних фахівців, а це, у свою чергу, включає впровадження розробленого та апробованого нового механізму навчання. 

Особливості формування екологічної культури майбутнього фахівця у вищій школі

        Кризова екологічна ситуація диктує свої вимоги щодо швидкої підготовки такого фахівця, який би міг самостійно та відповідально ухвалювати рішення, наслідки яких не руйнують природне середовище. Як зазначає І. Д. Бех, “нині перед вищою школою стоїть дилема: або “штампування” функціонерів, або формування розвиненої особистості. Від вибору у цій ситуації залежить місце і місія вищої освіти в суспільстві: в першому випадку вища освіта плентатиметься позаду суспільства, у другому – забезпечуватиме його розвиток” [1].

Екологічна психологія - проблеми та перспективи

Сучасна техногенна цивілізація почала швидкими темпами вступати в епоху планетарної кризи. Протистояння екологічній катастрофі є головною задачею в ХХІ столітті. Людству потрібно вибрати новий курс еколого-економічного розвитку, спираючись на екологічний імператив.

Геоэкологическая школа в ТНУ: 13-летний опыт образовательной и научно-исследовательской деятельности

        Учебно-образовательная деятельность.
       В 1993 году в Таврическом университете на географическом факультете кафедре геоэкологии была открыта специальность «Экология и охрана окружающей среды». В течение 13 лет существования специальности учебный план претерпевал неоднократные изменения, постоянно совершенствовался.

Екологічна стежка як засіб формування першооснов екологічної культури школяра

Скільки не живи на світі, а все не перестаєш дивуватися диву життя, природи і тому, як міцно ми з нею пов’язані. І якщо ми хочемо бачити нашу планету екологічно здоровою, то екологом повинен бути кожний у своєму житті, в своїй професії. І розумний спосіб вирішення проблеми – екологічна освіта і виховання екологічної культури.

Формування екологічної культури вчителя

        Екологічна культура – це своєрідне, специфічне сполучення знань та загальнолюдських рис (людяності, гуманності, совісливості, відповідальності, бережливості та ін.), які реалізуються в конкретних історичних та соціально-екологічних умовах буття людини і виявляються у ціннісному ставленні до навколишнього світу, а також у збереженні навколишнього середовища, традицій, звичаїв, обрядів, примноженні довкілля.
       В поняття екологічної культури вчителя мають входити такі аспекти: 
1) загальноосвітні та спеціальні екологічні знання; 
2) правила техніки безпеки і поведінки учнів у навколишньому середовищі; 
3) уміння вчителів планувати проведення екологічних ігор; 
4) уміння педагогів провести та оцінити якість виховного екологічного заходу; 
5) уміння вчителів робити аналіз обліку часу і матеріалів для екологічного виховання учнів у поза навчальний час.

Про підготовку фахівців для сталого розвитку України

        Метою даної роботи є проаналізувати стан  підготовки фахівців для сталого розвитку (СР) України в рамках Проекту “ЕКОМЕН-К” (Підготовка кадрового екологічного менеджменту для реалізації стратегії СР України) та намітити пріоритети переходу України на засади СР. Сталий (стійкий екологічно безпечний, збалансований, гармонійний, ноосферний) розвиток – це такий розвиток, який задовольняє нинішні потреби суспільства, не ставлячи під загрозу можливість майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.

Обласний еколого-краєзнавчий проект “Твій рідний край” як крок до екологічного просвітництва у Тернопільській області

Розв’язання екологічних проблем великою мірою залежить від рівня екологічної свідомості та культури населення. Як зауважив Ж.Б.Ламарк: “Невігластво – ось, без сумніву, перше і основне джерело майже всього нашого нещастя, особливо відтоді, коли ми почали жити суспільним життям”.

Еколого-натуралістичні центри як дієвий засіб збереження біорізноманіття та виховання екологічної культури дітей

Багато видів тварин зараз стали рідкісними у зв'язку з великим антропогенним пресом і потребують збереження їхнього генофонду та відновлення природних популяцій. Порівняно недавно сформувався самостійний напрямок охорони тваринного світу.

Система підвищення екологічної кваліфікації в Донбасі

        Динамізм сучасного екологічного та соціально-економічного розвитку Донецької області пред’являє більш високі і багато в чому якісно нові вимоги до компетентності і професіоналізму кадрів, формування керівних працівників і державних службовців нового типу, здатних швидко адаптуватись до умов ринку з врахуванням потреб охорони довкілля. Тому гостро постало питання про необхідність для спеціалістів постійної професійної базової підготовки і подальшої посадової і кваліфікаційної перепідготовки. Для вирішення цього питання у Донецькій області створена та з 1995 року досить успішно функціонує система підвищення екологічної кваліфікації на базі Донецької філії Державного закладу «Державний екологічний інститут Мiнiстеpства охорони навколишнього природного середовища України».
       Робота філії здійснюється за підтримки Донецької обласної державної адміністрації, у  тісному взаємозв’язку і взаємодії з Державним управлінням екології та природних ресурсів  Мінприроди України в Донецькій області. Слід відзначити суттєву методичну допомогу головного інституту – ДЕІ Мінприроди України. 

Сторінки

Subscribe to RSS - Екологічне виховання та навчання