Введение. Индикаторы обеспечивают чрезвычайно важную основу для принятия решений во многих направлениях. Они способствуют переводу знаний в физических и социальных науках в управляемые информационные блоки, которые оснащают процесс принятия решений. Они могут помочь измерять и оценивать прогресс в достижении целей устойчивого развития. Они могут обеспечивать раннее предупреждение и оповещение общества с целью предотвращения критического состояния и ущерба экономики, социальной и природоохранной сфере. Они также являются важным инструментом в обмене идеями, мыслями и ценностями.
Индикаторы устойчивого развития играют чрезвычайно важную роль для принятия решений во многих направлениях. Существующие стандарты управления окружающей средой являются шагом к устойчивому развитию предприятий.
Опубликованный в 1986 году ISO 9000 - стандарт управления качества, включает свыше 400000 сертификатов в 158 странах. Стандарт представляет общие требования по тому, как должна быть построена система учета и управления на предприятии, чтобы можно было гарантировать работу производственной системы в соответствии с требованиями системы качества. Этот стандарт не может обеспечить гарантированное качество выпускаемой продукции, но призван обеспечить гарантированное устранение всех недостатков процесса производства, которые существенно влияют на качество продукции. Таким образом, продукция выпускается "наиболее вероятно качественная".
В передовых странах мира формируется понимание и общественное мнение о необходимости сбалансированного научно-технического развития общества, охраны окружающей природной среды, снижения объемов потребления и удовлетворения потребностей человечества с учетом возможных экологических последствий. Необходим пересмотр подходов природопользования, причем по всем направлениям деятельности (политической, законодательной, управленческой, экономической, хозяйственной, экологической) и на всех уровнях деятельности (государственном, региональном, местном, отраслевом, уровне предприятия, фирмы и т.п.). Ускорению процесса изменения подходов природопользования способствует, с одной стороны, развитие рыночной экономики, основанной на конкурентной борьбе за рынки сбыта и предложения.
В ДНУ с 1996 года при Физико-техническом факультете кафедрой Безопасности жизнедеятельности осуществляется подготовка специалистов по специальности 7.070801 "Экология и охрана окружающей среды" с присвоением квалификации инженер-эколог.
Учебные планы подготовки студентов разработаны в соответствии с действующими в Украине стандартами экологического образования.
Рабочие программы дисциплин разработаны с учетом сложившейся в Украине экологической ситуации, а также современных достижений науки и техники в области экологии материального производства, ресурсо- и энергосбережения, мониторинга окружающей среды и новейших технологий обработки экологической информации для решения сложных экологических проблем.
Наша цивилизация техногенная, а техногенез по определению предполагает преобразование природной среды за счет изъятия из нее необходимых ингредиентов, накопленных Землей в течение 4,5 млрд. лет.
Противоречия во взаимоотношениях общества и природы во второй половине 20 ст. стали угрожающими, и это неоднократно приводило к кризисным экологическим ситуациям в мире.
В наше время термин “экология” используется широко. Появились понятия “экологизация промышленности”, “экологическая политика”, “экологическое мировоззрение”. Экология заняла самостоятельное место в системе знаний в качестве современного типа развития общечеловеческой культуры. Заговорили об экологической фазе мирового прогресса.
Метою даного дослідження стало вивчення думки різних груп населення стосовно екологічних, соціальних і економічних показників умов життєдіяльності населення, яке мешкає на радіоактивно забруднених територіях, та їх вплив на формування здоров’я.
Предметом дослідження були умови життя, що склалися в досліджуваному регіоні у віддалений період Чорнобильської аварії. Для вивчення умов життя населення зони гарантованого добровільного відселення була розроблена соціологічна анкета, яка досліджує основні категорії, що входять до трьох головних блоків сфер життєдіяльності: професійно-трудової сфери життєдіяльності; матеріально-побутової сфери; рекреаційно-культурної сфери.
З метою визначення суб’єктивного емоційного комфорту у суспільстві індивіда було використано Тест Інтегрального Індексу Соціального Самопочуття (ІІСС). Для характеристики загального стану здоров`я в процесі дослідження був використаний “Опитувальник загального здоров’я” (General Health Questionnaire GHQ).
Особистий досвід та знання кожного індивідууму впливають на його власну оцінку ризику та користі і визначають його емоції та особисте відношення до цього питання. Розуміння ризику конкретним індивідуумом – це результат його особистої оцінки можливості несприятливих подій в майбутньому та його імовірних наслідків.
В Україні створення екологічних мереж європейського рівня тільки розпочинається. Хоча для України, де ще збереглися значні масиви малопорушених природних екосистем, створення таких мереж є особливо актуальним. До екологічної мережі входять території з різним режимом використання, але які є взаємозалежними і функціонують як одна ціле. За своєю структурою екологічні мережі є ієрархічними системами, у які входять екологічні ядра та лінійно витягнуті елементи для з'єднання екоядер між собою, які називають екологічними коридорами.
Державна політика здійснюється в усіх напрямках життєдіяльності суспільства: політичному, оборонному, економічному, соціальному, екологічному. Усі вони, крім двох перших, реалізуються владними структурами не тільки на державному, але й на регіональному та місцевому (локальному) рівнях територіальної організації соціально-економічного життя держави. Цьому має сприяти не тільки розвиток відповідних наукових екологічних досліджень, законотворчої діяльності, а й розширення підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, випуск відповідної еколого-методичної літератури, положень національного законодавства, міжнародних нормативно-правових актів та рекомендацій міжнародних екологічних організацій, широка роз’яснювальна робота серед працівників органів державної влади місцевого самоврядування щодо екологічної політики держави.
Основна мета менеджменту – узгоджене функціонування усіх зовнішніх та внутрішніх складових діяльності організації, тоді як управління – це процес прийняття рішень для досягнення визначеної мети.
В той час, коли органи державної влади не приділяють значної уваги екологічному становищу в країні та не в силі самі вирішити ці питання, вирішальну та організаційну роль повинна взяти на себе громадськість, тобто ті люди кому небайдуже майже критичне екологічне становище, в якому ми проживаємо.
Особистий досвід та знання кожного індивідууму впливають на його власну оцінку ризику та користі і визначають його емоції та особисте відношення до цього питання. Розуміння ризику конкретним індивідуумом – це результат його особистої оцінки можливості несприятливих подій в майбутньому та його імовірних наслідків. 
В той час, коли органи державної влади не приділяють значної уваги екологічному становищу в країні та не в силі самі вирішити ці питання, вирішальну та організаційну роль повинна взяти на себе громадськість, тобто ті люди кому небайдуже майже критичне екологічне становище, в якому ми проживаємо.
