18 лютого в Укрінформі відбувся круглий стіл «Сталий розвиток компаній. Шляхи розв’язання проблем зі сміттям як перший крок до циркулярної економіки». Організаторами заходу виступили комунікаційне агентство Adsapience та освітній проект
Sustainability Room.
Круглий стіл - один із низки заходів, присвячених Міжнародному Дню Землі, що відзначатиметься 22 квітня, і цього року святкуватиме 50-річчя. Головною метою заходу стало налагодження діалогу між ключовими гравцями в системі управління відходами та привернення уваги суспільства до проблеми забруднення довкілля. Шляхи вирішення проблеми в Україні обговорювали представники бізнесу, держави, міжнародних організацій та громадські еко-активісти.
Круглий стіл розпочався із вступного слова керуючої партнерки комунікаційного агентства Adsapience Наталії Боярчук: «День Землі в Україні – це платформа, що має на меті створити простір для обговорення та розв’язання гострих питань в розрізі сталого розвитку. Платформа залучає всіх ключових учасників відповідних екосистем для колаборації та дії. Тільки взаємодія суспільства, держави та бізнесу можуть зрушити з місця цю застарілу проблему. День Землі 2020 присвячений темі боротьби з проблемою сміття. На круглому столі ми зібрали людей, які мають ідеї, бажають рухатися вперед і по-справжньому хочуть змін. Сподіваємось, що енергія учасників круглого столу запалить багато інших сердець”.
Схоже, діти в Херсоні навчилися давати ради екологічним негараздам краще та швидше, ніж місцева влада вкупі з бізнесом. У нас досі не можуть розгребти «завали» пластикового непотребу як на вулицях і парках, так і на звалищах. Встановили контейнери для збирання порожніх ПЕТ-пляшок, але їх виявилося замало. Та й підприємців, охочих забирати ці пляшки, також небагато: кажуть, продаж таких відходів у якості сировини заледве дозволяє відшкодувати витрати на їх вивезення. А от у загальноосвітній школі № 32 Херсона дружна команда з вісімнадцяти хлопців та дівчат віком від дванадцяти до шістнадцяти років вкупі з учителькою біології Ольгою Демченко цю проблему успішно вирішила. Ще й на майбутнє «розкручує» цілий проект з утилізації пластику!
У січні екобус зробить 12 зупинок.
Графік поїздок, дивіться далі.
Екобус курсує містом та приймає небезпечні відходи від хмельничан. Що можна здати: використанні батарейки, акумулятори; люмінесцентні лампи; термометри; фарби, клеї, розчинники; відпрацьовані фільтри; електричне, електронне обладнання; побутову хімію (з тарою); медикаменти, словом, усе те, що у звичайний смітник викидати зась. Якщо маєте щось з цього списку, не пропустіть нагоду позбутися непотребу екологічно.
Екобус чекатиме вас з 9.00 до 17.00 за вказаними адресами:
3 січня — Південно-Захід, зупинка Завод "Новатор"
4 січня — Гречани, зупинка Олімпійська, ринок
5 січня — Виставка, "Сілістра"
10 січня — Центр, магазин Сільпо, вулиця Шевченка
11 січня — Південно-Захід, магазин "Delicate", вулиця Інститутська 12 січня — Заріччя, кафе "Старий млин" (Електроніка)
17 січня — Гречани, СКЦ "Плоскирів", вулиця Курчатова
18 січня — Дубове, ДНЗ № 1, вулиця Козацька, 54/2
19 січня — Озерна, магазин "Дана"
24 січня — Заготзерно, магазин "Взуття для вашої родини"
25 січня — Ракове, магазин "Контакт", вулиця Гарнізонна
26 січня — Центр, ТЦ "Дитячий світ". https://vsim.ua/Podii/ekobus-u-hmelnitskomu-koli-i-de-mozhna-zdati-smittya-na-utilizatsiyu-u-10995532.html
Новий тип пластику здатного біологічно руйнуватися розроблено в університеті McGill в Канаді. Його роблять з мушель ракоподібних, таких як креветки і лобстери. У світі щорічно виробляється від шести до восьми мільйонів тонн цих видів відходів, які ні для чого не використовувались.
В последнее время существует множество публикаций о пагубном влиянии смартфонов на концентрацию внимания, уровень стресса и качество общения. Новое исследование Университета Торонто показало, что смартфоны также могут быть источником токсичных химических веществ. Полученные в университете данные показали, что уровни некоторых токсичных химических веществ на смартфонах канадских женщин в возрасте от 18 до 44 лет были связаны с уровнями этих химических веществ на руках и в моче.
До 10% сміття за звалищах - це склотара. Українці щороку купують сотні мільйонів скляних пляшок та банок, але заводи використовують повторно лише пляшки з під пива. За пивну пляшку у пункті прийому склотари можна виручити до 0,4 гривні. Усі інші скляні пляшки та банки подекуди приймають як склобій, але імовірніше за все просто викидають. Хоча вторинна сировина може у декілька разів зробити дешевшим виробництво скла.
Перший в Україні сучасний сміттєпереробний завод планують побудувати біля Вінниці. Розмістити його мають на території колишньої військової частини у Жмеринському районі. Наразі там почалися першочергові роботи, які потрібні аби привабити сюди інвестора. Зокрема облаштовують місце для складання відходів, як сировини для переробного заводу.
Новий тип пластику здатного біологічно руйнуватися розроблено в університеті McGill в Канаді. Його роблять з мушель ракоподібних, таких як креветки і лобстери. У світі щорічно виробляється від шести до восьми мільйонів тонн цих видів відходів, які ні для чого не використовувались.
В последнее время существует множество публикаций о пагубном влиянии смартфонов на концентрацию внимания, уровень стресса и качество общения. Новое исследование Университета Торонто показало, что смартфоны также могут быть источником токсичных химических веществ. Полученные в университете данные показали, что уровни некоторых токсичных химических веществ на смартфонах канадских женщин в возрасте от 18 до 44 лет были связаны с уровнями этих химических веществ на руках и в моче.
