Сталий розвиток компаній. Шляхи розв’язання проблем зі сміттям як перший крок до циркулярної економіки

ПРЕС-РЕЛІЗ
 
18 лютого в Укрінформі відбувся круглий стіл «Сталий розвиток компаній. Шляхи розв’язання проблем зі сміттям як перший крок до циркулярної економіки». Організаторами заходу виступили комунікаційне агентство Adsapience та освітній проект
Sustainability Room.
 
Круглий стіл - один із низки заходів, присвячених Міжнародному Дню Землі, що відзначатиметься 22 квітня, і цього року святкуватиме 50-річчя. Головною метою заходу стало налагодження діалогу між ключовими гравцями в системі управління відходами та привернення уваги суспільства до проблеми забруднення довкілля. Шляхи вирішення проблеми в Україні обговорювали представники бізнесу, держави, міжнародних організацій та громадські еко-активісти.
 
 
Круглий стіл розпочався із вступного слова керуючої партнерки комунікаційного агентства Adsapience Наталії Боярчук: «День Землі в Україні – це платформа, що має на меті створити простір для обговорення та розв’язання гострих питань в розрізі сталого розвитку. Платформа залучає всіх ключових учасників відповідних екосистем для колаборації та дії. Тільки взаємодія суспільства, держави та бізнесу можуть зрушити з місця цю застарілу проблему. День Землі 2020 присвячений темі боротьби з проблемою сміття. На круглому столі ми зібрали людей, які мають ідеї, бажають рухатися вперед і по-справжньому хочуть змін. Сподіваємось, що енергія учасників круглого столу запалить багато інших сердець”.
 
На важливості зміни парадигми мислення українців також наголосила співзасновниця освітньої платформи Sustainability Room, голова правління Ukrainian Food Valley, Наталія Гордійчук: «Для пересічного українця його пакет з відходами зникає як проблема в момент, коли він викидає його в бак. Саме тому він не бачить переваг сортування і подальшої переробки: ніхто, по суті, його не переконує в таких перевагах. Люди не розуміють, який вплив на довкілля чинять різні відходи: харчові, побутові, будівельні, токсичні та інші. Тому продовжують бездумно захаращувати довкілля і, як наслідок, свій життєвий простір».
 
ГОЛОВНІ ЗАСАДИ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ І ШЛЯХИ ЇХ ВТІЛЕННЯ
Михайло Малков, заступник координатора програм ФАО в Україні наголосив, що без розуміння наших потреб у тому чи іншому продукті нам буде важко вибудувати сталу модель розвитку.
 
«Це стосується і харчових відходів та втрат. Третина всього продовольства світу потрапляє на смітник під час переробки та через нераціональне використання, збільшуючи негативний вплив на екологію. Нам потрібно вчитися купувати стільки продуктів харчування, скільки ми насправді потребуємо».
 
Також спікер зауважив: ухвалюючи будь-які рішення на законодавчому рівні, потрібно керуватися тим, які наслідки це матиме для екології загалом.
 
Популізм та недовіру до науки вважає головною небезпекою на шляху до сталості нідерландський політик та філософ, голова Водного партнерства Нідерландів Сібе Шаап: «Головна проблема - ігнорування, перекручування науково доведених фактів та застарілі моральні догми, які популісти люблять використовувати для підтвердження своїх слів. Так, закликаючи висадити на планеті трильйони дерев, не звертають уваги, що деякі польові культури поглинають більше СО2, ніж дерева». За рішенням проблем з кліматом та відходами треба звертатися до науки. Пропагувати її. Показувати, що лише вона – шлях до вирішення нагальних проблем».
 
ЧОМУ НЕ ПРАЦЮЄ СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ
Євгенія Аратовська, засновниця ГО «Україна без сміття», вважає, що побудувати європейську модель поводження з відходами в Україні заважають популізм та корупція. «Окрім того, - зазначає спікер,- лінійна економіка в європейській моделі також не працює. Вартості на вторсировину постійно падають і заготівельники не захищені економічно. Їм потрібне дофінансування, як це роблять у Європі. Інакше незабаром ми прийматимемо всю вторсировину з Європи, а всю свою продовжуватимемо просто захоронювати. І це при тому, що в нас є 100 заводів переробників, які готові приймати вторсировину. Як фактор, що заважає розвитку, низька вартість захоронення, саме тому цей спосіб поводження з відходами в Україні завжди виграє економічно у більш сучасних і безпечних технологій».
 
Кандидат економічних наук, експерт з питань поводження з відходами Тетяна Омельяненко наголосила, що система поводження з відходами не може запрацювати як слід, поки не буде ухвалено нову редакцію закону України про управління відходами і, наступним кроком – ухвалення пакету законів про упаковку та відходи упаковки, про відходи електронного та електричного обладнання, про батарейки та акумулятори, в яких більш детально буде визначено механізм реалізації принципу розширеної відповідальності виробника. «Ми маємо домовитися прописати загальні положення щодо РВВ, щоб прийняти рамковий закон і вже у межах галузевих законів детально прописувати моделі РВВ для кожного окремого потоку відходів. Без прийняття рамкового закону не просуватиметься робота з прийняття низки інших нормативно-правових актів, зокрема про поводження з відпрацьованими батарейками та акумуляторами, про захоронення відходів тощо. Також важливим спікер вважає перегляд порядку формування тарифів на захоронення відходів, оскільки до складу діючого тарифу не входять витрати на догляд за полігоном після його закриття. Зазначені зміни призведуть до автоматичного збільшення розміру тарифів. «Якщо говорити про фактичне реальне підвищення тарифів навіть за наявного Порядку, то тут важко очікувати на швидке вирішення проблеми, оскільки варто враховувати політичну складову питання – ніхто не хоче піднімати тарифи перед виборами на місцях».
 
 
ПОЗИЦІЯ ДЕРЖАВИ ЩОДО ЗАБРУДНЕННЯ УКРАЇНИ СМІТТЯМ
 
Головний спеціаліст відділу поводження з побутовими відходами Управління благоустрою територій та комунального обслуговування Міністерства розвитку громад та територій Діана Новікова повідомила статистичні дані, що викликають занепокоєння. В Україні щорічно продукуються 54 000 000 метрів кубічних відходів, це 9 000 000 тонн,
які підлягають захороненню на 6000 полігонів загальною площею 9 000 гектарів. Впродовж року утворюється 27 000 несанкціонованих сміттєзвалищ у населених пунктах. Частиною вирішення проблеми є прийняття закону про упаковку та відходи упаковки, що деталізує зобов’язання виробників, користувачів та органів місцевого самоврядування з
налагодження системи сортування. За оцінкою Тетяни Омельяненко, до 2030 року Україна може переробляти до 12-15%
відходів. Щоб це стало можливим, необхідно підвищувати тарифи на сміття, бо саме тарифи є основним джерелом доходів для таких об’єктів.
 
ЯКИЙ ВНЕСОК РОБИТЬ БІЗНЕС У БОРОТЬБУ ЗІ СМІТТЯМ
Як зазначила представниця компанії Carlsberg Ukraine Юлія Стельмах, глобальні цілі ООН інтегровані у стратегічні пріоритети компанії Carlsberg: “Компанія прийняла рішення побудувати стратегію розвитку на програмі «Ціль 4 нулі» - нуль вуглецевого сліду, нуль втрат води, нуль безвідповідального споживання та нуль нещасних випадків на виробництві. Україна досягає досить непоганих результатів у її втіленні. Заводи в Україні мають одні з кращих показників з використання води в Групі Carlsberg. І ми не зупиняємось на цьому.» 
Доповідь Юлії торкнулася і теми екологічного використання упаковки: “Ми концентруємося на найекологічнішому виді управління упаковкою - її повторному використанні. Торік ми досягли близько 45 відсотків використання оборотної тари у виробництві. Тим не менше, комплексне вирішення питання упаковки можливе лише за умови законодавчого врегулювання та побудови ефективної системи розширеної відповідальності виробників». 
 
Ольга Марчук, менеджер із комунікацій, Nestle в Україні та Молдові, поділилася такою інформацією: ««Nestle має зобов’язання до 2025 року зробити всю упаковку придатною до переробки чи повторного використання.  При цьому, якість і безпечність наших продуктів завжди залишається для нас пріоритетом. Минулого року, наша компанія відкрила Інститут пакувальних технологій в Швейцарії. Абсолютно інноваційна установа буде займається дослідженням та розробкою функціональних, безпечних та екологічних рішень у сфері пакування. Ми хочемо мінімізувати вплив на природне середовище й так само хочемо, щоб споживачі, купуючи наш продукт, розуміли, що й вони стають частиною відповідального споживання. Адже не лише продукти мають бути смачними та корисними, але упаковка не повинна шкодити природі».
 
«Одним із пріоритетних напрямків сталого розвитку в Нова Пошта є реалізація ініціатив, покликаних захищати навколишнє середовище, а також формувати циркулярну економіку України. Проект зі збору вторинної сировини існує в Нова Пошта більше 3 років, отож доволі логічним кроком з нашого боку було залучити до цього процесу й наших клієнтів. Ми мотивуємо їх залишати пакування (картонні коробки та поліетиленові пакети) у відділеннях в спеціально для цього обладнаних контейнерах. На сьогодні до проекту долучено 500 відділень по всій Україні, в планах у 2020 році масштабувати проект іще на 1000 відділень.» - розповідає директор з питань сталого розвитку Нова Пошта, Лілія Загребельна.
 
Роман Гладишев, керівник виробництва товарів для дому корпорації Біосфера, який не був присутній на заході, надав письмово наступний коментар: ««Біосфера» володіє повним циклом виробництва поліетиленових пакетів з використанням вторинної сировини, а з січня 2020 року ми зміцнилися в стратегії сталого розвитку, випустивши
бiорозкладнi пакети для сміття. Але якщо ми в біорозкладаний пакет складаємо несортованi вiдходи, від того, що пакет розкладеться, а його вміст залишиться на полігоні, така екологічна ініціатива втрачає сенс. І тут ми знову повертаємося до проблеми відсутності умов для сортування сміття і системної роботи над зміною свідомості людей».
 
Марія Осика, директор інвестицій в агробізнес NCH, зазначила: «Рішення у напрямку сталого розвитку з’явилися на різних рівнях суспільства в різних країнах. Для їхнього розвитку та масштабування необхідні політична воля, фінансування, освітні програми та співпраця всіх елементів ланцюга від виробника до утилізатора/переробника».
 
ДЕ ВЗЯТИ ГРОШІ НА ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТІВ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ
Згідно з оцінкою IFC рівня управління твердими побутовими відходами Україна знаходиться 10-15 років позаду країн Центральної та Східної Європи.  З точки зору Олени Волошиної, операційного керівника IFC в Україні, державно-приватні партнерства можуть бути ефективним інструментом  покращення статуації. Важливо запроваджувати  рішення на основі поточної тарифікації та морфології сміття, а не бігти за інноваціями, що не завжди виправдовують себе в місцевих умовах. IFC наголошує на проектах з чітко обумовленим економічним зиском. Вдалий приклад у Сербії - фахівці змогли впоратися з проблемним звалищем під Бєлградом, де висота гори зі сміттям досягла 50 метрів.
 
ВИСНОВКИ
 Тарифи на сміття мають бути економічно обгрунтовані та стимулювати розвиток переробчої промисловості
 Прийняття рамки закону про управління відходами за принципом розширеної відповідальності виробника – є основою, на якій зможе розвиватися вся система.
 Необхідно працювати над зміною свідомості людей, їх розумінням того, що забруднене довкілля впливає на їх здоров’я та якість життя. Це допоможе позбутися популізму в політиці і сприятиме впровадженню необхідних змін в
тарифікацію.
 Важливо підтримувати розвиток міжмуніципальних співробітництв та розвиток державно-приватних проектів для рішення проблеми переробки відходів.
 Основним надбанням круглого столу стало те, що сторони почули один одного, обмінялись контактами та продемонстрували налаштованість на співпрацю та активні дії.
 
Інформаційна довідка Adsapience:
ADSAPIENCE – лідер ринку маркетингових активацій. Команда працює з 2000 року, створюючи інтегровані маркетингові кампанії та активаційні прояви для лідерів різних галузей, серед яких фінансовий сектор, телеком, FMCG, рітейл та ІТ. У 2019 агенція презентувала нову номінацію конкурсу Effie Awards Ukraine - Positive Change. Завданням премії є оцінка і нагорода брендів і некомерційних організацій, які, використовуючи можливості своїх комунікаційних платформ і маркетингових програм, працюють над покращенням екологічної та соціальної ситуації в Україні. З 2020 року ADSAPIENCE є офіційним партнером Earth Day Network в Україні.
 
Інформаційна довідка Sustainability Room:
Sustainability Room – спільний освітній проект для бізнесу @Nataliya Gordiychuk та @Maryna Maslova. Філософія проекту – об'єднуємо всі ролі зацікавлених сторін в Агропродовольчій екосистемі, навколо ідеї, що ми скоріше громадяни, ніж споживачі Екосистеми. Сталість - це наш спосіб мислення, відповідальність, особистісний розвиток та високі етичні стандарти. Наша мета: об'єднати гравців агропродовольчої екосистеми, щоб кинути виклик особистим та бізнес
уявленням про сталий розвиток та створити потужну силу для свідомих змін та сталого зростання. 
 
Оцінка: 
0
No votes yet