Waste, Waste Management

 

Підбір методу визначення забруднення атмосферного повітря в зоні впливу полігону ТПВ м. Житомира

Коротка характеристика досліджуваної проблеми. За численними дослідженнями екологічний стан великих, середніх та малих міст багатьох країн світу, в тому числі і України, характеризується як незадовільний. Однією з нагальних проблем міст України, в тому числі і Житомира, є забруднення атмосферного повітря.

Напрямки підвищення екологічної безпеки термічної утилізації твердих побутових відходів

Проблема твердих побутових відходів (ТПВ) є досить гострою для України. Загальноприйнятим методом поводження з небезпечними відходами та ТПВ є зберігання на полігонах та звалищах. За оцінками фахівців, в країнах Євросоюзу щорічно утворюється 24 млн. тон небезпечних відходів, з них 75 % зберігаються на полігонах [1]. При цьому полігонне поховання слід вважати малоефективним для відходів, які можна повторно використати іншими шляхами або утилізувати.

Сорбційне очищення стічних вод молокопереробних підприємств від молочної кислоти

Переробка молочної сироватки є однією з головних проблем на молокопереробних підприємствах. Постійно зростаюча кількість виробництва сироватки, її харчова та біологічна цінність обумовлюють необхідність пошуку новітніх, економічно доцільних і енергозберігаючих способів її переробки.

Решение вопросов обеспечения экологической безопасности путем получения сорбентов из отходов агропромышленного комплекса

В настоящее время остро стоит проблема эффективной очистки сточных вод от загрязнений. Зачастую в качестве поглотителей загрязнений применяются материалы с высокой удельной поверхностью, с развитой пористой структурой, а именно активированные угли, имеющие низкую степень набухания, что позволяет использовать их длительное время. Широкое использование активированных углей ограничено их относительно высокой стоимостью.  Целью данного исследования явилось разработка эффективных сорбентов на основе отходов агропромышленного комплекса.

Теоретичні основи технологій очищення рідинних середовищ природними сорбентами

Постановка проблеми. Разом із невпинним збільшенням обсягів господарської діяльності людини зростають також обсяги скидання забруднених вод. Хоча за останні десятиліття на підприємствах країни введено в дію велику кількість очисних споруд, проте технології, які використовуються сьогодні, здебільшого морально застарілі та малоефективні, а недостатньо очищені стоки, які потрапляють у гідросферу, створюють істотну екологічну небезпеку. Тому постала нагальна потреба в розробленні сучасних високоефективних технологій комплексного очищення стічних вод від небезпечних для довкілля забруднень за умови мінімальних затрат, але з досягненням максимального ступеня очищення. Повною мірою це стосується і стоків, забруднених барвниками, органічними розчинниками та радіонуклідами, які є одними із найнебезпечніших для гідросфери. До того ж мінерально-сировинна база України представлена багатьма мінералами (природні цеоліти, глауконіти, бентоніти, палигорськіти), які мають розвинену пористу структуру, володіють адсорбційними та іонообмінними властивостями і можуть з успіхом використовуватись у природоохоронних технологіях для сорбційного очищення стоків. Перспективність використання природних адсорбентів у технологічних процесах очищення стоків  зумовлена не тільки їх достатньо високою адсорбційною ємністю, але й існуванням ефективних методів покращення адсорбційних властивостей мінералів та природи їх поверхні модифікуванням, широким розповсюдженням в надрах України та промисловим розробленням великої кількості родовищ природних адсорбентів, невисокою вартістю мінералів. Використані природні адсорбенти доволі часто не потребують регенерації (насичені вилученим компонентом сорбенти отримують нові якісні характеристики і часто можуть використовуватись в інших технологіях). Однак ефективне адсорбційне очищення стоків, забруднених сумішшю органічних розчинників, унеможливлює забезпечення необхідного ступеня очищення, оскільки у цьому випадку відбувається селективна адсорбція, яка залежить від адсорбційної активності адсорбенту щодо забрудника, що у підсумку знижує ефективність очищення стоків. Перспективним у цьому випадку є використання промислової рідинної хроматографії (селективної сорбції), яка дає змогу очищати полікомпонентні стоки з виділенням окремих компонентів-забрудників (зокрема, органічних розчинників).

Використання відходів виробництва у будівельній промисловості

Відходи будівельної індустрії в загальній своїй масі відносяться до 4 класу небезпеки, вони багатотоннажні і займають великі площі під складування. Зважаючи на великі масштаби будівництва на даний час у великих містах по своєму об’єму будівельні відходи іноді перевищують комунальні. На сьогодні питання переробки відходів будівельного комплексу є досить актуальним.

Утилизация отвального доменного шлака как компонента шлакощелочных вяжущих

Использование промышленных отходов, а именно отвальных доменных шлаков в строительной индустрии является не только перспективным направлением снижения себестоимости продукции, но и одним из направлений уменьшения нагрузки на окружающую природную среду. В работе обоснована утилизация отвальных доменных шлаков в качестве шлакощелочных вяжущих (ШЩВ), используемых строительным комплексом.

Вивчення екологічних наслідків розміщення відходів вуглевидобувних шахт на території Луганської області

Гострими проблемами для вуглевидобувної галузі України сьогодні залишаються застарілі технології, нераціональне поводження з відходами та негативні наслідки техногенного навантаження. Цим питанням присвячено дослідження Горової А.І., Долгової Т.І., Зборщика М.П., Зубової Л.Г, Кроїк Г.А., Леонова П.А., Осокіна В.В., Сурначова Б.А., Шевчук Н.А. та ін. У зв’язку з серйозною загрозою для довкілля та здоров’я людей, одним з напрямків, проголошених у Законі України «Про основні засади державної екологічної політики України на період до 2020 року», є впровадження екологічно безпечних технологій проведення гірничих робіт та екологічна реабілітація територій [1]. Також метою поставлено зниження негативного впливу на довкілля місць розміщення відходів протягом усього періоду їх життєвого циклу, а також запобігання ризику для здоров’я населення.

Проблеми поводження з твердими побутовими відходами

Останнім часом у світі багато уваги приділяють концепції сталого розвитку. Ця концепція передбачає поєднання природних і техногенних циклів у єдину систему з метою керування цими циклами за рахунок «буферних» зон, які існують об’єктивно (природні цикли), або створення технологічних циклів [1]. Однією з таких систем є система поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ), яка може характеризуватися  декількома етапами. На етапі 1 ТПВ викидали на звалища, де завдяки природним (фізичним, хімічним та біологічним) процесам  відбувалося повертання більшості компонентів ТПВ до природного стану, що забезпечувало кругообіг речовин у природі. Але обсяги ТПВ щорічно зростають, що загрожує перетворити значні регіони у суцільні джерела забруднення довкілля, причому природне розкладання ТПВ – дуже повільний процес (напівперіод розкладання ТПВ становить 50 років), а його компоненти інтенсивно засмічують довкілля. Коли маса звалищ  перевищила критичні межі, почався етап 2 поводження з ТПВ – розбудова «полігонів», які характеризувалися досить надійною ізоляцією ТПВ від довкілля, а також системами відведення фільтрату та збирання продуктів розкладання ТПВ для використання як енергоносії. Але кількість та ємність полігонів безперервно зростали і наблизилася межа, за якою не можна було збільшувати їхню кількість. Тому необхідно було перейти до нової моделі (етап 3) - розбудови сміттєспалювальних заводів (ССЗ), які забезпечували використання органічної складової ТПВ як джерела паливних ресурсів. Але ССЗ використовують лише близько 50 % органічних складових ТПВ для утворення енергії. Тому зараз (етап 4) розробляються генератори горючих газів на базі піролізу ТПВ, які дозволяють використати до 90-95 % органічних складових ТПВ, а також комбіновані спалювально-піролізні генератори тепла та енергії. Одночасно на усіх етапах поводження удосконалюється система сортування ТПВ з метою використання окремих компонентів ТПВ як вторинну сировину (рециклінг).

Екологічні ризики техногенного забруднення довкілля в районах видобутку марганцевої руди на Дніпропетровщині

Техногенне забруднення прилеглих до кар’єрів і шахт територій є небезпечним екологічним порушенням, що призводить до погіршення екологічних умов району розробок, знижує можливості ведення сільського господарства тощо. Забруднення довкілля важкими металами у м. Орджонікідзе, Марганець та прилеглих сіл відбувається за рахунок  реалізації виробничого циклу з видобутку та транспортуванню марганцевої руди, її збагаченні на агломераційних фабриках та подальшого зберігання відходів у шламосховищах [1].

Сторінки

Subscribe to RSS - Waste, Waste Management