Грунти та агроекологія

Екотоксикологічні аспекти впливу пестицидів на мікроорганізми грунту

В умовах  сучасної господарської діяльності людини кількість чинників, стресових для довкілля, у тому числі і для ґрунту, невпинно зростає. До найбільш поширених факторів антропогенного впливу, що мають важливе значення для формування і функціонування мікробних угруповань земель сільськогосподарського призначення, відносять засоби хімічного захисту рослин, які у більшості є ксенобіотиками.

Оцінка екологічного стану грунтів за вмістом важких металів

        Проблема охорони земель в Україні є особливо актуальною, оскільки стан земельних ресурсів є передумовою національної безпеки держави. Забруднення ґрунтів різноманітними антропогенними забруднювачами, зокрема важкими металами, є одним з чинників їх втрати. Зменшення концентрації важких металів у ґрунті відбувається дуже повільно. Це означає, що забрудненими ділянки залишатимуться протягом десятків років. 
       Небезпека забруднення ґрунтів зумовлена тим, що вони є основним джерелом одержання продуктів харчування, сировини та матеріалів. Накопичення важких металів в організмі людини здійснюється в основному за рахунок споживання продуктів харчування, менше – за рахунок води та повітря. Біокумуляція важких металів у ланцюгах екосистем дуже висока, і, відповідно, людина, що знаходиться на вершині трофічного ланцюга, може одержувати продукти з концентрацією токсикантів у 100 – 10000 разів вищою, ніж у ґрунті [1]. Відтак, забруднення ґрунтів важкими металами може на тривалий час зробити неможливим виробництво якісної сільськогосподарської продукції і таким чином опосередковано впливає на здоров’я людини. 

Карбонатна конверсія природної фосфатної сировини у поживні фосфати

Зростання народонаселення і його добробут вимагає інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва, яке у наш час досягається не за рахунок збільшення посівних площ, а завдяки використанню мінеральних добрив. Особливе значення мають фосфорні добрива. 

Ефективність технологій вирощування зернобобових культур в умовах радіоактивного забруднення

Невід’ємним компонентом екологічного стану сільськогосподарських земель  в сучасних умовах є забруднення ґрунтів радіоактивними елементами, що значно ускладнює ведення  сільськогосподарського виробництва в поліських радіонуклідно забруднених районах України.  

Екологічний метод боротьби з колорадським жуком

Сьогодні у світовій сільськогосподарській практиці проблема колорадського жука залишається злободенною. Хімічний метод боротьби з цим шкідником картоплі достатньо ефективний, але екологічно підступний, бо забруднює навколишнє середовище.

Деградація грунтів у дельтах річок внаслідок регулювання стоку

Інтенсивне регулювання стоку великих річок усього світу призводить до значної деградації ландшафтів (в першу чергу – ґрунтів і рослинності) в їх дельтах на площі у багато мільйонів гектарів. Найшвидше й найглибше деградаційні процеси відбуваються при створенні на річках великих водосховищ (або їх каскадів) і відведенні значної  кількості річкової води для водопостачання й особливо – для зрошення.

Агроекологічні принципи створення системи землеробства на осушуваних заплавних грунтах гумідної зони

В умовах інтенсифікації сільськогосподарського виробництва виникає багато проблем, серед яких особливе місце посідає охорона довкілля. Ця проблема надто гостро стоїть в зоні осушувальних меліорацій, де проходить активна зміна водно-повітряного та мінерального режимів, мікробіологічних процесів і природних біогеоценозів.

Управління екологічним станом ґрунтового покриву м. Харкова

        Здатність важких металів по-особливому накопичуватись у ґрунтах міста створює в місті акумулятивний геохімічний дисонанс, що, в свою чергу зумовлює впровадження додаткового механізму управління екологічною якістю міського середовища. При попаданні елементів техногенного походження відбувається порушення утвореної фізико-хімічної рівноваги в системі ґрунтовий покрив – ландшафт. Причому при простеженні стадійності  процесів трансформації ґрунтів і ландшафтів, що знаходяться під антропогенним навантаженням, встановлено, що в основі зміни у часі стадій техногенної зміни ґрунтових систем знаходяться не тільки  грунтово-геохімічні процеси, але й зумовлені ними продукти реакцій. В результаті стадійності прояву результатів накопичення  та міграції важких металів найбільш небезпечні наслідки можуть бути відстрочені у часі – виникати при затуханні первинних наслідків антропогенної дії. 

Проблеми використання агроландшафтів Середньобузької височинної області

        Сучасний рівень антропогенного навантаження на природні екосистеми та їхні комплекси або агроландшафти досяг значного тиску в результаті виробничого і технологічного використання, яке призвело до значного виснаження родючості ґрунтів. Найпотужніше ця тенденція виражена на Вінниччині, що зумовлено як природними, так і соціально-економічними чинниками: великою щільністю населення, насиченістю технічного оснащення й експлуатацією екстенсивного сільськогосподарського і промислового виробництва, рекреаційним навантаженням тощо.
       Збільшення площ орних земель Середнього Побужжя викликало відчутне зменшення площ зайнятих природними луками та лісами. Порівняно із 70-ми роками ХХ ст. сучасний агроландшафт значно змінився (збільшилась розораність схилів, як наслідок зменшилась кормових угідь, лісових масивів, заповідних територій тощо), антропогенне перетворення агроландшафтів збільшилося в 2 рази.  У структурі сільськогосподарських угідь значно переважає рілля, що призводить до ентропії ландшафту. Сільськогосподарська освоєність території сягає 76,2% загальної площі області, а розораність – 65,3% (870 тис. га). 

Сторінки

Subscribe to RSS - Грунти та агроекологія