The process of brownfields redevelopment is an important way to improve the environment and harmonize the human co-existance with the nature in industrialized countries. It is especially important for urban areas in mega cities like Greater Toronto Area (GTA). The same problem applies to industrialized areas with high density of population as it can be found in Europe. In general, it is a global problem of XXI century which requires a generic approach.
Brownfields are lands on which industrial or commercial activity took place in the past and that may need to be cleaned up before they can be redeveloped. To encourage redevelopment, Ontario’s environmental legislation provides general protection from environmental orders for historic contamination to municipalities, creditors and others. On October 1, 2004, this legislation will also provide property owners with general protection from environmental cleanup orders for historic contamination after they have appropriately remediated a site. Ontario’s new Record of Site Condition Regulation (O. Reg. 153/04) details requirements related to site assessment and clean up.
Среди существующих экологических проблем одной из тревожных в настоящее время является влияние пестицидов на геном растительных организмов. Исследовано, что химические мутагены могут вызывать в ядерном аппарате клеток растений различного рода нарушения, в частности, хромосомные перестройки, изолокусные разрывы, образование хроматидных мостов и другие необратимые изменения микрофрагментов ядра.
1. Основной функцией мониторинга земель является контроль текущего состояния и оценка перспектив развития неблагоприятных процессов для информационного обеспечения принятия управленческих решений, направленных на оптимизацию использования земель.
2. В качестве объекта для построения модели организации системы мониторинга выбран Сакский район АР Крым, один из крупнейших в Крыму включающий все разнообразие условий и факторов, влияющих на состояние земель Равнинного Крыма, разного функционального назначения.
3. Главным методом исследования является системный подход, основанный на функциональном анализе системы землепользования. Система землепользования рассматривается как сложная иерархическая система состоящая из природной, техногенной и социальной подсистем, обладающая сложной структурой прямых и обратных связей, обеспечивающих ее устойчивое функционирование. Суть проектирования системы мониторинга должна заключаться в создании функциональной модели ее работы, в планировании всей технологической цепочки получения информации от постановки задач до выдачи информации потребителю для принятия решения, а также для обеспечения контроля за выполнением принятых решений.
Вопрос создания безотходных производств и рационального использования отходов, которые до настоящего времени не нашли должного применения, является актуальным не только в Украине, но и во всём мире.
Проголошення концепції стійкого розвитку на глобальному і національному рівнях означило пріоритети фундаментальних наукових досліджень в галузі екології і охорони навколишнього середовища. Однією з найважливіших визнана проблема встановлення меж стійкості екологічних систем різного ієрархічного рівня і просторового масштабу (від локальних до біосфери в цілому) до різних техногенно-антропогенних навантажень, оскільки без знання цих меж практична ефективна реалізація концепції стійкого розвитку стає неможливою.
Земля – основний засіб сільськогосподарського виробництва, джерело продуктів харчування людей. Такою залишається вона і в прогнозованому майбутньому. В процесі життєдіяльності людина, навіть не займаючись сільським господарством, постійно впливає на грунт, фізично руйнуючи його через проведення будівельних робіт, добування корисних копалин, а також забруднюючи його промисловими та побутовими стоками, викидами в атмосферу великої кількості пилу та газів, що потрапляють у грунт з кислотними дощами.
Загальновизнаним є тренд погіршення стану агроекосистем: за останню чверть століття лише середній вміст гумусу в ґрунтах україни зменшився з 3,5 до 3,1%, а приріст еродованої ріллі досяг 60 – 80 тис. га на рік. За оцінками екологів частка сільського господарства в забрудненні довкілля сягає 50%, тому проблеми агроекології є надзвичайно актуальними.
Для вироблення сучасних прикладних методів регулювання землекористування, що враховують зміни, які відбулися в земельній сфері, доцільно скористатися як закордонним досвідом, так і вітчизняними напрацюваннями, створеними в радянський період. В країнах з розвиненим земельним ринком та ринком нерухомості вироблений досить широкий спектр економічних і правових технологій, спрямованих на охорону цінних сільськогосподарських та земель природоохоронного призначення, історичних і просто красивих ландшафтів.
Земельний фонд переважної частини території України зазнає надмірного антропогенного впливу, який виражається в перевищенні допустимих показників його сільськогосподарської освоєності та незбалансованості структури земельних угідь. Стан земельних ресурсів близький до критичного. Серед земель найбільшу територію займають землі сільськогосподарського призначення (71 відсоток), 78 відсотків з яких є ріллею.
Агроландшафт – природно-антропогенна система, яка є об'єктом сільськогосподарської діяльності і водночас середовищем життєдіяльності людини, а також формування агрофітоценозів [10]. Грунт є одним з найважливіших елементів агроландшафта.
Среди существующих экологических проблем одной из тревожных в настоящее время является влияние пестицидов на геном растительных организмов. Исследовано, что химические мутагены могут вызывать в ядерном аппарате клеток растений различного рода нарушения, в частности, хромосомные перестройки, изолокусные разрывы, образование хроматидных мостов и другие необратимые изменения микрофрагментов ядра.
Вопрос создания безотходных производств и рационального использования отходов, которые до настоящего времени не нашли должного применения, является актуальным не только в Украине, но и во всём мире.
