Екологічна експертиза в Україні – вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
З розвитком земної цивілізації все частіше і гостріше постає проблема відходів як промислових, так і побутових. Різноманітні підходи до вирішення цієї проблеми відрізняються як за своєю суттю, так і за кінцевим результатом. У більшості випадків у сучасному світі як промислові, так і побутові відходи підлягають захороненню, проте такі методи фактично вирішують проблему в кращому випадку тільки в часовому вимірі, залишаючи без належної уваги подальшу долю відходів та навколишнього середовища після закінчення строку експлуатації полігонів.
Динамізм сучасного екологічного та соціально-економічного розвитку Донецької області пред’являє більш високі і багато в чому якісно нові вимоги до компетентності і професіоналізму кадрів, формування керівних працівників і державних службовців нового типу, здатних швидко адаптуватись до умов ринку з врахуванням потреб охорони довкілля. Тому гостро постало питання про необхідність для спеціалістів постійної професійної базової підготовки і подальшої посадової і кваліфікаційної перепідготовки. Для вирішення цього питання у Донецькій області створена та з 1995 року досить успішно функціонує система підвищення екологічної кваліфікації на базі Донецької філії Державного закладу «Державний екологічний інститут Мiнiстеpства охорони навколишнього природного середовища України».
Робота філії здійснюється за підтримки Донецької обласної державної адміністрації, у тісному взаємозв’язку і взаємодії з Державним управлінням екології та природних ресурсів Мінприроди України в Донецькій області. Слід відзначити суттєву методичну допомогу головного інституту – ДЕІ Мінприроди України.
Однією з суттєвих проблем на шляху сталого розвитку України є підготовка висококваліфікованих фахівців-екологів, здатних комплексно вирішувати складні екологічні проблеми, що накопичуються. Про роль екологічної освіти в сучасному світі, власне кажучи, вперше рішуче заявила Стокгольмська конференція з навколишнього середовища
Бережливе ставлення до Природи має стати нормою поведінки людей. Для цього необхідна тривала робота, спрямована на пропаганду екологічних знань і новітніх ідей. Лише за такої умови ідеї екологізації економіки, ідеї сталого розвитку і світогляду запанують у світі.
Екологічна наука і освіта – один з головних важелів збалансованого (еколого-безпечного) розвитку, інструмент екологізації людської діяльності, вдосконалення виробництва і природокористування з врахуванням можливостей біосфери. Високий рівень екологічних знань і науки сьогодні є основним фактором підвищення якості і безпеки життя, збереження і відновлення потенціалу Природи. Інноваційний потенціал екологічної науки і освіти – це стратегічний ресурс всіх компаній, держав, транснаціональних корпорацій. Виявлення і ефективна реалізація потенціалу екологічної науки – запорука еколого-безпечного розвитку будь-якої країни.
Аналіз зарубіжного досвіду екологізації виробництв на основі нових досягнень екологічної науки, а також фізики, хімії, біології показав, що там цьому питанню приділяють велику увагу і має місце значний успіх. Але жодна з їх моделей через соціально-екологічні умови, які сьогодні панують в Україні, не може бути використана в нашій державі.
Досягнення спеціаліста міжнародного класу потребує використання досить високих стандартів вищої освіти. Навряд чи хто буде заперечувати, що і раніше підготовка фахівця в Україні мала високий рівень і він здатний був конкурувати з будь-яким зарубіжним спеціалістом, особливо в фундаментальній підготовці.
Екологічно небезпечна ситуація для довкілля та населення України пов’язана з сучасною діяльністю потужного гірничодобувного, металургійного, енергетичного, хімічного та машинобудівного комплексів країни. Значну складову негативного впливу при цьому складають старі залишки рідких ракетних палив ВПК (гептил ~ 5 тис. тон; аміл, меланж – 18 тис. тон); непридатні пестицидні препарати сільського господарства (~ 14 тис. тон); відходи хімічних виробництв (гексахлорбензол 11 тис. тон; кислі гудронні залишки –лише в 2002/2003 роках у Львівську область їх було завезено ~ 20 тис. тон; мільйони кубічних метрів відходів збагачення уранової руди, с. Таромське Дніпропетровської області).
Враховуючі вищеозначене, нами наведена класифікація найбільш токсичних то стійких органічних хлорвмісних забруднювачів довкілля (Persistent Organic Pollutants):
В даний час ведуться інтенсивні дослідження з уловлювання і концентрування оксидів сульфуру як з метою очищення відхідних газів, так і глибокого використання сировини.
Основна кількість діоксиду сульфуру викидається в атмосферу тепловими електростанціями, транспортом, підприємствами кольорової і чорної металургії, нафтохімічними, сірчанокислотними та іншими виробництвами. Обсяг діоксиду сульфуру, що викидається в атмосферу, в усіх країнах світу перевищує 260 млн.т в рік, що еквівалентно близько 406 млн.т сульфатної кислоти
На основі аналізу літературних даних, патентних досліджень, аналізу техніко – економічних показників різних методів очищення відхідних газів прийшли до висновку, що у всіх відомих “твердофазних" (адсорбційних, каталітичних, озонокаталітичних) методах використовуються дефіцитні і дорогі матеріали, реагенти, апаратура. Враховуючи зазначене, а також на порядок нижчу собівартість рідкофазного очищення газів вибрано рідкофазний (аміачний) напрямок очищення газів.
За останні 15-20 років на території м.Києва ліквідовано синтез небезпечних хімічних речовин. На сьогоднішній день деякі з них ввозяться для виробничих потреб. На складах підприємств м.Києва зберігаються різні хімічні речовини
Екологічна експертиза в Україні – вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
Однією з суттєвих проблем на шляху сталого розвитку України є підготовка висококваліфікованих фахівців-екологів, здатних комплексно вирішувати складні екологічні проблеми, що накопичуються. Про роль екологічної освіти в сучасному світі, власне кажучи, вперше рішуче заявила Стокгольмська конференція з навколишнього середовища 
Бережливе ставлення до Природи має стати нормою поведінки людей. Для цього необхідна тривала робота, спрямована на пропаганду екологічних знань і новітніх ідей. Лише за такої умови ідеї екологізації економіки, ідеї сталого розвитку і світогляду запанують у світі.
За останні 15-20 років на території м.Києва ліквідовано синтез небезпечних хімічних речовин. На сьогоднішній день деякі з них ввозяться для виробничих потреб. На складах підприємств м.Києва зберігаються різні хімічні речовини 
