Вперше термін “екологічна геологія” використаний у публікації Н.Л.Плотнікова і Н.А.Карцева в 1989р. О.М.Адаменко і Г.І.Рудько (1995 p., 1998 p.) запропонували під екологічною геологією називати дисципліну, яка вивчає ГС з метою виявлення, аналізу та оцінки тенденцій динаміки верхньої частини літосфери як природним шляхом, так і під впливом техногенної діяльності людини з метою управління та керованого контролю процесів у геологічному середовищі.
Актуальність нашого дослідження випливає з його спрямованості на розв’язання суперечності між вимогами до рівня біологічної та хімічної освіченості сучасного еколога та практикою підготовки у вищих навчальних закладах фахівця-еколога до здійснення професійних функцій. Абсолютною у формуванні екологічного світогляду є пріоритетність природничих наук.
Поряд з екологічними проблемами все відчутнішою для людства стає загроза енергетичної кризи. В межах національної проблеми по забезпеченню екологічної безпеки та регулюванню енергозбереження суттєва увага приділяється впровадженню еколого-економічних інновацій в житловому будівництві.
Найважливіше завдання сучасності – раціональне використання й охорона природних ресурсів. Особливу занепокоєність викликають питання водокористування. Адже якість води зумовлена як природними, так і антропогенними факторами.
Концепція якості життя, як один із аспектів еколого-врівноваженого розвитку, потребує сертифікації якості навколишнього природного середовища, від стану якого залежить і здоров’я населення.
24 червня 2004 року був прийнятий закон України “Про екологічний аудит”. Цей Закон визначає основні правові та організаційні засади здійснення екологічного аудиту (ЕА) і спрямований на підвищення екологічної обґрунтованості та ефективності діяльності суб'єктів господарювання.
На сьогодні ЕА самостійний вид діяльності, що набув свого розвитку стосовно підприємств, організацій, урбанізованих територій, інвестиційних проектів. Натепер існують різні методичні підходи до використання процедури ЕА. У світовій практиці діють наступні основні міжнародні стандарти екологічного менеджменту й екологічного аудиту: британський стандарт BS 7750 Інституту стандартів Великої Британії; стандарт CSAZ 750-94 Канадської асоціації стандартів; стандарти з екологічного аудиту і управління в сфері охорони навколишнього середовища Міжнародної організації стандартів ISO серія 14000. Так, наприклад, міжнародним та національним стандартом ДСТУ ISO 19011 визначені провідні питання з ЕА, в тому числі систем екологічного менеджменту.
Вдосконалення якості вищої освіти та обґрунтування тенденцій на її оптимізацію можуть бути здійснені завдяки формулюванню сучасного світогляду майбутнього фахівця. Досягнення цієї мети передбачає створення національної технології вищої освіти і підготовку висококваліфікованих, компетентних фахівців, а це, у свою чергу, включає впровадження розробленого та апробованого нового механізму навчання.
Кризова екологічна ситуація диктує свої вимоги щодо швидкої підготовки такого фахівця, який би міг самостійно та відповідально ухвалювати рішення, наслідки яких не руйнують природне середовище. Як зазначає І. Д. Бех, “нині перед вищою школою стоїть дилема: або “штампування” функціонерів, або формування розвиненої особистості. Від вибору у цій ситуації залежить місце і місія вищої освіти в суспільстві: в першому випадку вища освіта плентатиметься позаду суспільства, у другому – забезпечуватиме його розвиток” [1].
Сучасна техногенна цивілізація почала швидкими темпами вступати в епоху планетарної кризи. Протистояння екологічній катастрофі є головною задачею в ХХІ столітті. Людству потрібно вибрати новий курс еколого-економічного розвитку, спираючись на екологічний імператив.
В 1993 году в Таврическом университете на географическом факультете кафедре геоэкологии была открыта специальность «Экология и охрана окружающей среды». В течение 13 лет существования специальности учебный план претерпевал неоднократные изменения, постоянно совершенствовался.
Вперше термін “екологічна геологія” використаний у публікації Н.Л.Плотнікова і Н.А.Карцева в 1989р. О.М.Адаменко і Г.І.Рудько (1995 p., 1998 p.) запропонували під екологічною геологією називати дисципліну, яка вивчає ГС з метою виявлення, аналізу та оцінки тенденцій динаміки верхньої частини літосфери як природним шляхом, так і під впливом техногенної діяльності людини з метою управління та керованого контролю процесів у геологічному середовищі.
Поряд з екологічними проблемами все відчутнішою для людства стає загроза енергетичної кризи. В межах національної проблеми по забезпеченню екологічної безпеки та регулюванню енергозбереження суттєва увага приділяється впровадженню еколого-економічних інновацій в житловому будівництві.
Концепція якості життя, як один із аспектів еколого-врівноваженого розвитку, потребує сертифікації якості навколишнього природного середовища, від стану якого залежить і здоров’я населення.
