Water

 

Моніторинг забруднення ґрунтів на території басейну річки Рати у Львівській області

З позиції забезпечення екологічної безпеки від забруднення ґрунтів фізичними та хімічними забрудниками земля як ресурс розглядається головним чином з точки зору забруднення її побутовими та промисловими відходами. У зв’язку з відсутністю в Львівській області полігону захоронення та утилізації промислових токсичних відходів вони зберігаються на територіях підприємств, що зумовлює забруднення ґрунтів, поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря. Погіршуються фізичні та хімічні властивості ґрунтів, зростають площі деградованих земель. Моніторинг ґрунтів є складовою частиною державної системи моніторингу навколишнього природного середовища України [1]. Результати моніторингу є вихідною інформацією для прийняття управлінських рішень, які б забезпечили мінімізацію негативного впливу від забруднень ґрунтів. Нами проводився моніторинг ґрунтів в басейні ріки Рати. Метою моніторингу було своєчасне виявлення зміни показників якісного стану ґрунтів, розробки науково обґрунтованих рекомендацій в цій сфері, оцінки результатів здійснення заходів щодо охорони ґрунтів, збереження та відтворення їх родючості, запобігання деградації земель [1].
Topics: 

Влияние природных и антропогенных факторов на экологические условия устьевой области Дуная

Самой крупной отраслью водопользования является гидроэнергетика. При сооружении равнинных ГЭС затопление огромных территорий отрицательно влияет на естественные условия окружающей природной среды. Для сокращения площади затопляемых земель необходимо сооружение защитных дамб. Для ГЭС характерно изменение гидрологического режима рек – происходит изменение и перераспределение стока, изменение уровневого режима, изменение режимов течений, волнового, термического и ледового. Скорости течения воды могут уменьшаться в десятки раз, а в отдельных зонах водохранилища могут возникать полностью застойные участки [1-3]. В значительной степени воздействие гидроэнергетических комплексов отражается на условиях устьевых областей рек. Общая площадь устьевых областей составляет менее 0,4 % поверхности Мирового океана, однако они обладают самой высокой удельной биопродуктивностью из всех экосистем на планете, выше продуктивности впадающих рек и прилегающего моря, и дают более 4 % всей первичной продукции океана. Устьевые области, выполняя роль биофильтра, где задерживаются биогенные вещества, приносимые сюда с речным стоком, имеют важнейшее экологическое и экономическое значение [4].

Topics: 

Оцінка якості поверхневих вод в межах Миколаївської області

Миколаївська область відноситься до регіонів України, які є найбільш дефіцитні за наявністю запасів прісних вод. Водопостачання значної частини області здійснюється лише за рахунок підземних вод. Місцеві водні ресурси області дуже обмежені і залежать, головним чином, від притоку з інших регіонів. За питомими показниками водних ресурсів область займає одне із останніх місць серед областей України.

За офіційними даними водозабезпечення Миколаївщини дуже обмежене (у 35 разів нижче середньодержавного рівня). Найбільшими споживачами води є промисловість (49,4 %), об’єкти житлово-комунального господарства (32,5 %) та зрошення (9,5 %). Підземні води, які добуваються на території Миколаївської області, головним чином йдуть на задоволення господарсько-побутових та питних потреб населення. Для Миколаївської області є актуальною проблема забруднення водних ресурсів в результаті скиду стічних вод через відсутність мереж централізованого водовідведення та якісної очистки господарсько-побутових і виробничих стоків. При цьому головними забруднювачами поверхневих вод в області визначено ряд підприємств, в т.ч. МКП «Миколаївводоканал», КП «Міський водоканал» (м. Баштанка), КП «Первомайський міський водоканал» та БГКП «Сирена».

Topics: 

Удосконалення системи моніторингу стану ґрунтових вод міста Вінниця

Моніторинг підземних вод – система спостережень, на основі якої дається оцінка існуючого стану підземних вод і прогноз його зміни під впливом антропогенних чинників. Моніторинг ресурсів підземних вод має визначальне значення як для стеження за ефективністю інженерних споруд (особливо водозаборів підземних вод), так і у використанні його матеріалів для розвитку фундаментальних уявлень про методику і технологію вивчення гідрогеологічних (гідрогеоекологічних) процесів. При забрудненні або небезпеці забруднення підземних вод обсяг і спосіб спостережень за їх режимом або якістю визначається геологічними територіальними організаціями Мінекоресурсів та МОЗ залежно від значення і виду їх використання, а також з урахуванням можливих наслідків їх забруднення. Лабораторний контроль якості підземних вод здійснюються підприємством, що забруднює підземні води.

Територіальними органами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України здійснюється вибірковий контроль показників хімічного, радіологічного та бактеріологічного забруднення, які мають вплив на здоров’я населення.

Topics: 

Метод розрахунку водогосподарського балансу для ділянок басейну з урахуванням детальних даних спецводокористування

Водогосподарський баланс – кількісне співвідношення доступних для використання водних ресурсів із потребами у воді в межах певної території за водогосподарський рік заданої забезпеченості. Розрахунок водогосподарського балансу проводиться за спеціальною методикою. Але дані, які беруться для розрахунку балансу є досить узагальненими. Тому є доцільність розробити метод розрахунку, який би використовував первинні дані статистичної звітності та забезпечував автоматизацію розрахунків основних складових водогосподарського балансу.
Topics: 

Візуалізація даних кадастру ставків на основі ГІС Вінницької області

Актуальність цієї теми зумовлена кількома чинниками: зростанням масштабів техногенного впливу на весь спектр компонентів довкілля, а через них – на стан поверхневих і підземних вод, що спричиняє ріст ціни на водні ресурси; необхідність стабілізації сучасної гідроекологічної та еколого-географічної ситуації в містах і істотного її покращення у найближчому майбутньому. Для вирішення цих проблем необхідно проводити моніторинг довкілля, але нажаль на даний момент для проведення моніторингу ставків, які використовуються для риборозведення, у Вінницькій області немає єдиної геоінформаційної системи, а використовується кілька прикладних програм, що не може забезпечити належну якість і швидкість.
Topics: 

На шляху до інтегрованого управління водними ресурсами Полтавщини

Водокористування в Україні здійснюється переважно нераціонально,  непродуктивні  витрати  води  збільшуються,  об’єм придатних до використання водних ресурсів внаслідок забруднення  і виснаження  зменшується.  Інтенсивна   евтрофікація   внутрішніх  водойм країни  призводить до погіршення стану Чорного та Азовського морів.  Екологічний стан поверхневих водних об’єктів  і  якість  води  в  них  є  основними чинниками  санітарного  та  епідемічного  благополуччя  населення. Водночас  більшість  водних  об’єктів  за   ступенем   забруднення віднесена до забруднених та дуже забруднених [1, 2].
Topics: 

Стан поверхневих вод України за гідробіологічними показниками у 2012 році

У Директиві ЄС (EU Water Framework derective 2000/60/EC) з водної політики біотична складова є головною. Основними критеріями оцінки визначені видовий склад та кількісні показники гідробіонтів [1]. У Центральної геофізичної обсерваторії гідробіологічна лабораторія в складі відділу спостережень за станом хімічного забруднення природного середовища була організована у вересні 1974 року. На мережі спостережень гідрометслужби України визначення гідробіологічних показників було розпочато у 1975 році. Спочатку, з 1975 р. по 1979 р. були проведені обстеження 13 річок басейну Дніпра, а на 21 водному об’єкті були організовані режимні гідробіологічні спостереження. З роками кількість водних об’єктів зростала, була проведена велика робота по організації та підготовці працівників мережевих підрозділів (спостерігачів, гідрологів, гідрохіміків). Мережа гідробіологічних спостережень розвивалась, зокрема у 1978 р. гідробіологічні групу було організовано у Лисичанській хімлабораторії, а у 1980 році – і при хімлабораторії Світловодської гідрометеорологічної обсерваторії. Але, через труднощі у підборі фахівців – гідробіологів вже на початку 90-х років ХХ століття гідробіологічні групи при цих лабораторіях було розформовано і одночасно розширена гідробіологічна лабораторія ЦГО, яка на сьогоднішній день є єдиною на мережі гідрометслужби.

Topics: 

Порівняльний аналіз якості поверхневих вод р. Дніпро

Різне для кожної з країн, господарське значення Дніпра, не применшує того факту, що Дніпро – це річка, яка є колискою трьох слов’янських народів. Крім цього, це ріка, басейн якої з його природним потенціалом, народами, що  його населяють, з виробничою і соціальною інфраструктурою має високу економічну, соціальну та екологічну цінність.

Проблема, про яку йдеться у даній роботі, дуже важлива не тільки для нас, а й для прийдешніх поколінь, адже функціонування екосистеми р. Дніпро значною мірою обумовлює стан довкілля та умови життєдіяльності на територіях трьох сусідніх держав: Росії, Білорусі та України. Значне антропогенне навантаження на водні ресурси Дніпра, а також недостатня увага, яка приділяється питанням охорони його водних ресурсів, є причиною забруднення цієї ріки та її приток. Тому питання якості води в басейні ріки є досить актуальним.

Екологічний стан р. Дніпро дуже складний. Внаслідок техногенної діяльності  води забруднені радіонуклідами, сполуками важких металів, азоту, фекаліями, нафтопродуктам, пестицидами тощо. На територію України із сусідніх держав та внаслідок діяльності на території нашої країни Дніпро несе до Чорного моря велику кількість шкідливих речовин, на основі даних про концентрацію яких ми і можемо оцінити якість води у необхідних нам пунктах спостереження. Серед речовин, концентрації яких перевищують ГДК відмічаємо присутність БСК5, азоту амонійного, нітритів, нафтопродуктів, фосфатів, марганцю та інших [1].

Topics: 

Підходи до оцінки техногенного навантаження на підземні води від локальних джерел забруднення

Важливим завданням сьогодення є забезпечення населення якісною питною водою та збереження цінних водних ресурсів для майбутніх поколінь. Адже вода – це невід’ємна частина екосистеми, обмежений і вразливий ресурс, благо, що має соціально-економічне і стратегічне значення [1]. Однак, в умовах техногенезу якісний стан водних ресурсів, особливо поверхневих джерел, постійно погіршується, зростає водний дефіцит. Здавалося б, стратегічним ресурсом залишаються підземні води, що менш уразливі до антропогенного забруднення, але сучасний їх стан на багатьох територіях є вкрай незадовільним.

Topics: 

Сторінки

Subscribe to RSS - Water