Порівняльний аналіз якості поверхневих вод р. Дніпро

Різне для кожної з країн, господарське значення Дніпра, не применшує того факту, що Дніпро – це річка, яка є колискою трьох слов’янських народів. Крім цього, це ріка, басейн якої з його природним потенціалом, народами, що  його населяють, з виробничою і соціальною інфраструктурою має високу економічну, соціальну та екологічну цінність.
Проблема, про яку йдеться у даній роботі, дуже важлива не тільки для нас, а й для прийдешніх поколінь, адже функціонування екосистеми р. Дніпро значною мірою обумовлює стан довкілля та умови життєдіяльності на територіях трьох сусідніх держав: Росії, Білорусі та України. Значне антропогенне навантаження на водні ресурси Дніпра, а також недостатня увага, яка приділяється питанням охорони його водних ресурсів, є причиною забруднення цієї ріки та її приток. Тому питання якості води в басейні ріки є досить актуальним.
Екологічний стан р. Дніпро дуже складний. Внаслідок техногенної діяльності  води забруднені радіонуклідами, сполуками важких металів, азоту, фекаліями, нафтопродуктам, пестицидами тощо. На територію України із сусідніх держав та внаслідок діяльності на території нашої країни Дніпро несе до Чорного моря велику кількість шкідливих речовин, на основі даних про концентрацію яких ми і можемо оцінити якість води у необхідних нам пунктах спостереження. Серед речовин, концентрації яких перевищують ГДК відмічаємо присутність БСК5, азоту амонійного, нітритів, нафтопродуктів, фосфатів, марганцю та інших [1].
Для оцінки якості поверхневих вод р. Дніпро нами була виконана спрощена екологічна оцінка (КНД 211.1.4.010-94) шляхом обчислення екологічного індексу в пункті спостереження, найближчому до кордону Білорусі з Україною та поблизу гирла (м. Херсон). У різні роки перший обраний пункт спостереження змінював своє місце розташування, тому в період з 2005 р. до 2007 р. дослідження проводилися на основі даних, отриманих у пункті спостереження, розташованого в с. Лоєв Гомельської області (Білорусь), у 2008 - 2010 рр. - поблизу с. Кам’янка Чернігівської області (Україна). У даній роботі були обрані саме ці пункти спостереження з метою порівняльної оцінки якості води ріки на території нашої держави. Обрахований екологічний індекс використовуємо для визначення тенденцій зміни стану якості води в часі. Він включає до свого складу три комплексні оцінки (індекси), які базуються на трьох блоках показників, а саме: індексу вмісту компонентів сольового складу, індексу трофо-сапробіологічних показників та індексу специфічних показників токсичної і радіаційної дії. Величина складових індексів визначається для всіх блоків за відносними показниками, розрахованими на основі середньорічних концентрацій забруднюючих речовин, що мають найгірші значення (табл. 1, 2) [2,3]. На основі табл. 1, 2 та рис. 1 ми можемо проаналізувати динаміку зміни екологічного індексу, а тим самим якість води, при цьому порівнюючи дані отримані із двох пунктів спостереження. Отже, кращу якість води в першому досліджуваному пункті спостереження було відмічено в 2009 р., коли екологічний індекс прийняв найменше значення і становив 4,2, якість води відповідала III-му класу п’ятої категорії (вода забруднена, стан водного середовища задовільний). Гірша якість води в даному пункті була у 2005 р. (ІЕ = 6,53) – V клас сьомої категорії (вода дуже брудна, стан водного середовища незадовільний). Щодо гирлового пункту спостереження краща якість спостерігалася в 2008 р. (ІЕ = 6,03), а найгірша в 2006 р. (ІЕ = 6,47). Різниця в якості води по роках у м. Херсоні незначна, що дозволяє нам ідентифікувати води ріки Дніпро на рівні V-го класу сьомої категорії (вода дуже брудна, стан водного середовища незадовільний).

Таблиця 1 – Оцінка динаміки якості поверхневих вод р. Дніпро в пункті спостереження
найближчому до кордону Білорусі з Україною (2005 – 2010 рр.)

 

Показники якості води

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Відносні значення показників

Показники сольового складу

Хлориди, мг/дм3

1

1

1

1

1

1

Сульфати, мг/дм3

1,32

1,14

1,3

1,82

1,96

1,4

Індекс показників сольового складу

І1

1,32

1,14

1,3

1,82

1,96

1,4

Показники
трофо-сапробіологічного
складу

Завис. р-ни, мг/дм3

1,26

1,15

2,38

2,44

1,7

1,58

Азот амон., мгN/дм3

4,16

3,43

3,75

3,3

3,26

2,65

Нітрити, мгN/дм3

4,83

3,9

4,03

4,67

3,3

1,67

Нітрати, мгN/дм3

5,35

5,33

4,47

5,7

1,3

1

БСК5, мгО2/дм3

4,07

3,36

4,02

4,0

3,6

4,12

Фосфати, мгP/ дм3

6,53

5,25

5,18

6,0

4,2

4,52

Індекс показників трофо-сапробіологічного складу

І2

6,53

5,33

5,18

6,0

4,2

4,52

Специфічні показники

Нафтопрод., мг/дм3

2,05

2,05

2,1

2,2

2,08

2,03

Залізо заг., мг/дм3

3,9

3,79

3,63

3,59

3,48

3,88

Марганець, мг/дм3

3,74

2,68

2,88

2,5

3,0

4,08

Індекс специфічних показників

І3

2,04

3,79

3,63

3,59

3,48

4,08

Екологічний індекс

ІЕ

6,53

5,33

5,18

6,0

4,2

4,52

Клас (категорія) якості

IV(6)

IV(6)

IV(6)

IV(6)

ІІІ(5)

ІІІ(5)

Таблиця 2 – Оцінка динаміки якості поверхневих вод р. Дніпро в пункті спостереження
розташованого в м. Херсон (2005 – 2010 рр.)

 

Показники якості води

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Відносні значення показників

Показники сольового складу

Хлориди, мг/дм3

1,54

1,44

1,68

1,58

1,22

1,52

Сульфати, мг/дм3

2,62

2,41

2,13

2,14

1,86

2,46

Індекс показників сольового складу

І1

2,62

2,41

2,13

2,14

1,86

2,46

Показники трофо-сапробіологічного складу

Завис. р-ни, мг/дм3

1

1

1

1

1,72

1,01

Азот амон., мгN/дм3

1,1

2,23

3,05

3,05

3,15

2,41

Нітрити, мгN/дм3

4,03

5,0

4,93

3,5

3,2

3,5

Нітрати, мгN/дм3

5,23

5,17

5,15

4,33

2,15

5,4

БСК5, мгО2/дм3

4,71

4,24

4,47

4,32

4,39

4,27

Фосфати, мгP/ дм3

6,2

6,47

6,27

6,03

6,13

6,1

Індекс показників трофо-сапробіологічного складу

І2

6,2

6,47

6,27

6,03

6,13

6,1

Специфічні показники

Нафтопрод., мг/дм3

2,18

2,46

2,29

2,15

2,15

2,05

Залізо заг., мг/дм3

3,08

3,0

3,1

3,1

3,07

3,1

Марганець, мг/дм3

3,0

2,98

2,33

2,75

2,06

2,88

Індекс специфічних показників

І3

3,08

3,0

3,1

3,1

3,07

3,1

Екологічний індекс

ІЕ

6,2

6,47

6,27

6,03

6,13

6,1

Клас (категорія) якості

V(7)

V(7)

V(7)

V(7)

V(7)

V(7)

Примітка: фоном виділені значення, на основі яких сформувався екологічний індекс за досліджуваний рік.

 
Рис. 1. Динаміка зміни екологічного індексу
Пріоритетними у формуванні таких значень екологічного індексу стали показники саме трофо-сапробіологічного блоку, лише в окремих випадках якість води в досліджуваних пунктах спостереження було визначено специфічними показниками токсичної і радіаційної дії.
З метою оптимізації системи екологічного моніторингу поверхневих вод р. Дніпро необхідно переглянути періодичність проведення спостережень, скорегувавши перелік речовин, що визначають якість поверхневих вод саме цього водотоку. Також великою проблемою, що постала при виконанні даної роботи стала недостатня кількість інформації для більш детального аналізу. Важливий вплив на формування якості поверхневих вод України і р. Дніпро у т.ч. здійснюють специфічні речовини токсичної та радіаційної дії, серед яких: ртуть, кадмій, мідь, цинк, хром, свинець, нікель та інші. На жаль, інформація про концентрації даних речовин у воді відсутня, що ставить під питання об’єктивність встановлення класу якості води, адже саме ці показники можуть бути пріоритетними у її формуванні. Тому, при проведенні моніторингу поверхневих вод р. Дніпро, пропонується розширити перелік специфічних показників токсичної та радіаційної дії. Відсутність даних гідробіологічного блоку також перешкоджає встановленню екологічної якості води р. Дніпро [4].
Підсумовуючи вище сказане, ріка Дніпро є дуже забрудненою, що свідчить про значне антропогенне навантаження на неї на територіях Росії, Білорусі та України.
Неможливо переоцінити важливість такої ріки як Дніпро. Щороку він несе майже 55 мільярдів кубометрів води до Чорного моря, даючи життя всій екологічній системі. З Дніпром пов’язані історичне минуле, еколого-економічне сьогодення та майбутнє України, Росії, Білорусі. Враховуючи це, проблема екологічного оздоровлення басейну Дніпра надзвичайно актуальна як на національному, так і на міжнародному рівнях. Координуючи свої зусилля, впроваджуючи новітні розробки вчених, застосовуючи сучасні технології, Росія, Україна й Білорусь здатні переломити ситуацію, посприяти тому, щоб велика слов’янська ріка стала чистою [5].

Список літератури

  1. Клименко В. Г. Гідрологія України: Навчальний посібник для студентів – географів. – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2010. – 124 с.
  2. Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України. КНД 211.1.4:010-94. – К.: Мінприроди України, 1994. – 37 с.
  3. М.О. Клименко, Н.М. Вознюк. Екологічний стан української частини Єврорегіону «Буг». – Рівне: НУВГП, 2007.

Порівняльний аналіз якості поверхневих вод р. Дніпро [Електронний ресурс]  / Клименко М.О., Вознюк Н.М., Копилова О.М. // Режим доступу: http://eco.com.ua/

Topics: 
Оцінка: 
0
No votes yet