Удосконалення системи моніторингу стану ґрунтових вод міста Вінниця

Моніторинг підземних вод – система спостережень, на основі якої дається оцінка існуючого стану підземних вод і прогноз його зміни під впливом антропогенних чинників.
Моніторинг ресурсів підземних вод має визначальне значення як для стеження за ефективністю інженерних споруд (особливо водозаборів підземних вод), так і у використанні його матеріалів для розвитку фундаментальних уявлень про методику і технологію вивчення гідрогеологічних (гідрогеоекологічних) процесів.
При забрудненні або небезпеці забруднення підземних вод обсяг і спосіб спостережень за їх режимом або якістю визначається геологічними територіальними організаціями Мінекоресурсів та МОЗ залежно від значення і виду їх використання, а також з урахуванням можливих наслідків їх забруднення.
Лабораторний контроль якості підземних вод здійснюються підприємством, що забруднює підземні води.
Територіальними органами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України здійснюється вибірковий контроль показників хімічного, радіологічного та бактеріологічного забруднення, які мають вплив на здоров’я населення.
Однією з причин високого рівня забруднення підземних вод на Вінниччині є їх слабка захищеність від вертикальної фільтрації  забруднюючих речовин. У нашій області міжпластовий водоносний горизонт мергелево-крейдяних відкладів верхньої крейди в долинах річок віднесений до категорії незахищених, всі інші водоносні горизонти відносяться до категорії умовно захищених.  Водоносний горизонт алювіально-водно-льодовикових відкладів також є незахищеним.
Оскільки ґрунтові води в межах Вінниччини є майже скрізь незахищеними від вертикальної фільтрації забруднюючих речовин, то вони є дуже забрудненими. За даними Вінницької СЕС (1999 р.), 47,8 % аналізів води з колодязів області не відповідають санітарним нормам за хімічним складом, а за мікробіологічним – 30,9 % аналізів. Колодязні грунтові води характеризуються підвищеним вмістом нітратів, сульфатів і хлоридів. У воді більшості обстежених колодязів вміст нітратів перевищує норму в 2-30 разів. Міжпластові води менше забруднені , але навіть у них виявлені пестициди, вміст яких коливається в межах 10-3 – 10-7 мг/л. Пестициди були виявлені у водозаборах міста в горизонтах, приурочених до четвертинних, еоценових і навіть нижньокрейдових відкладів.
Необхідно відзначити, що в даний час прісні підземні води відіграють значну роль у господарсько-питному водопостачанні населення, тому постійний моніторинг їх стану у безпосередній близькості від водоспоживача є нагальною потребою. Проте на безпосереднє охоплення усіх територій натурними спостереженнями потрібні неабиякі кошти. Комп’ютерний моніторинг стану системи підземних вод, заснований на статистичних дослідженнях, допоможе звернути увагу на найбільш проблемні ділянки. Мета моніторингу – збирання конкретної інформації, проведення експериментів, моделювання процесів як основа для прогнозування. Система контролю за довкіллям, а, зокрема, і за станом ґрунтових вод, включає такі основні види діяльності: систематичні спостереження за станом навколишнього середовища, визначення ступеня антропогенного впливу на нього, з’ясування факторів і джерел такого впливу.
Основою для комп’ютерного моніторингу екологічного стану ґрунтових вод є база даних натурних спостережень за їх фізико-хімічним складом. Статистичний масив даних допоможе спрогнозувати екологічний стан ґрунтових вод при вже існуючих природних і техногенних впливах. При цьому база даних є відкритою, тобто буде поповнюватися із надходженням нових даних натурних спостережень, уточнюючи моделі прогнозу. База даних – це упорядкована сукупність даних, які призначені для комп’ютерного зберігання, накопичення та обробки. База даних забезпечує централізоване створення, оновлення та нарощування даних. Одна з важливих рис баз даних – незалежність даних від особливостей прикладних програм, що їх використовують. Іншою важливою рисою баз даних є можливість зміни фізичних особливостей зберігання даних без зміни їхньої логічної структури.
Тому пропонується удосконалити електронний санітарний паспорт, який дозволить систематизувати та накопичувати усю інформацію про фізико-хімічний стан підземних вод та засобами ГІС візуалізувати результати вимірювань ґрунтових вод м. Вінниці.
По смисловій загрузці уся необхідна інформація міститься у двох таблицях: по санітарному паспорту та протоколу. На відміну від старого санітарного паспорту колодязя тепер у паспорті колодязя міститься набагато більше відомостей для ведення та моніторингу.
Відтепер згідно наказу №400 від 12.05.2010 МОЗ про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» паспорт колодязя повинен мітити відомості стосовно:
а) загальних відомостей про колодязь;
б) технічних характеристик (місце розташування водозабору, влаштування бювету, влаштування шахтного колодязя, влаштування трубчастого колодязя (свердловини), влаштування каптажу джерела);
в) санітарно-гігієнічна характеристика «на момент оформлення Санітарного паспорта»
г) державний санітарно-епідеміологічний нагляд за утриманням кювету, колодязя чи каптажу джерела (заповнюється щороку).
Паспорт колодязя складається за результатами обстежень, а потім прот