Моніторинг забруднення ґрунтів на території басейну річки Рати у Львівській області

Характеристика загальної проблеми. З позиції забезпечення екологічної безпеки від забруднення ґрунтів фізичними та хімічними забрудниками земля як ресурс розглядається головним чином з точки зору забруднення її побутовими та промисловими відходами. У зв’язку з відсутністю в Львівській області полігону захоронення та утилізації промислових токсичних відходів вони зберігаються на територіях підприємств, що зумовлює забруднення ґрунтів, поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря. Погіршуються фізичні та хімічні властивості ґрунтів, зростають площі деградованих земель. Моніторинг ґрунтів є складовою частиною державної системи моніторингу навколишнього природного середовища України [1]. Результати моніторингу є вихідною інформацією для прийняття управлінських рішень, які б забезпечили мінімізацію негативного впливу від забруднень ґрунтів.
Нами проводився моніторинг ґрунтів в басейні ріки Рати. Метою моніторингу було своєчасне виявлення зміни показників якісного стану ґрунтів, розробки науково обґрунтованих рекомендацій в цій сфері, оцінки результатів здійснення заходів щодо охорони ґрунтів, збереження та відтворення їх родючості, запобігання деградації земель [1].
До основних завдань моніторингу ґрунтів належать:

  • одержання інформації про зміни властивостей ґрунтів;
  • прогнозування зміни властивостей ґрунтів та їх родючості; 
  • встановлення різного роду обмежень на господарське використання ґрунтів і певних видів діяльності. 

Земельний фонд у басейні річки Рата складається із земель різного призначення. Основними землекористувачами є:

  • лісогосподарські підприємства;
  • підприємства, установи та організації;
  • громадяни;
  • фермерські і селянські господарства.

Саме вплив діяльності землекористувачів і призводить до забруднення ґрунтового покриву. Тому метою досліджень було встановлення ступеня впливу різних типів землекористувачів на забруднення ґрунтів.
Завдання, яке розглядається. Аналіз стану ґрунтового покриву в басейні р. Рати та розроблення рекомендацій щодо мінімізації забруднень.
Характеристика методу розв’язання задачі. Басейн річки Рати розташований у західній частині Малого Полісся. На значній території басейну безпосередньо на земну поверхню виходять мергелі, які приймають участь у процесі ґрунтоутворення. На цій ділянці утворюються дерново-карбонатні ґрунти. Вони переважають у ґрунтовому покриві окраїнно-поліських ландшафтів. Розрізняють їхні глибокі та неглибокі відміни із потужністю гумусових горизонтів від 25−30 до 50 см [2]. Внаслідок надзвичайно високої сільськогосподарської освоєності території, інтенсивного розорювання  схилових земель в басейні річки поширена ерозія ґрунтів – водна та вітрова, що охопила вже майже половину оброблюваних земель і завдає великої шкоди сільському господарству. Розвиток ерозійних процесів є наслідком відсутності у землекористувачів схем землеустрою, що суперечить вимогам Земельного Кодексу України. Протиерозійні заходи в процесі ведення сільськогосподарського виробництва не застосовуються. Внаслідок ерозії та недостатнього внесення органічних та мінеральних добрив зменшується вміст гумусу у ґрунтах, створюються умови для їх деградації. Це свідчить про відсутність у басейні ефективної системи управління земельними ресурсами [4]. А ще у заплаві річки спостерігається заболочування та засолення ґрунтів. Долини річки Рати зазнають значного антропогенного впливу. Також не витримується ширина прибережних захисних смуг і як наслідок відбувається поступове замулення русла річки [3].
Сільське господарство є одним із найбільшим забруднювачів ґрунтів. Забруднення спричиняється в основному добривами та різними хімічними препаратами, які використовуються для боротьби зі шкідниками, бур’янами та хворобами рослин. В даний час кількість речовин, що втягуються в кругообіг у процесі сільськогосподарської діяльності, приблизно така ж, що й у процесі промислового виробництва. При цьому з кожним роком виробництво та застосування добрив та отрутохімікатів у сільському господарстві зростає. Необґрунтоване та безконтрольне використання їх призводить до порушення кругообігу речовин у біосфері.
Згідно з комплексним лісогосподарським районуванням ліси цієї території належать до лісостепової зони. Лісистість району невисока (15,3 %), насадження відіграють важливу ґрунтозахисну і рекреаційну роль. Переважають дубові і соснові деревостани, значну питому вагу в них займають змішані сосново-дубові та дубово-соснові насадження [2].  
Експериментальні дослідження. За результатами дослідження було проаналізовано 22 показники у 6 точках відбору ґрунтового покриву в прибережній смузі річки Рати. Проби ґрунту відбирались 3 рази: перший раз – 19.05.2012 р.; другий раз – 18.08.2012 р.; третій раз – 11.11.2012 р. Отримані результати представлені у вигляді таблиці.

Таблиця 1 – Узагальнені результати спостережень ґрунту на території басейну річки Рати


Кількість відібраних проб

Кількість компоненто-визначень

Кількість показників ЗР перевищенням ГДК

% проб з перевищенням від загальної кількості проб

1.

6

22

2

9,09

2.

6

22

3

13,63

3.

6

22

2

9,09

Разом

18

66

7

31,81

 

Аналізуючи результати експериментальних досліджень можна стверджувати, що ґрунти на території басейну відносяться до категорії забруднених, головними забруднювачами є промислові підприємства, автотранспорт, сільське господарство та вугільна промисловість. Основними забруднюючими компонентами ґрунтів є важкі метали, радіоактивні елементи, а також добрива та отрутохімікати, які застосовуються в сільському господарстві.
З підвищенням ступеня забруднення знижуються не тільки якісні показники, але й продуктивність сільськогосподарських культур. На помірно забруднених ґрунтах зниження врожайності може досягати 5-10%, на середньо- та сильно забруднених ­– 30-35 % і більше.
Висновок. Проведено моніторинг та проаналізовано результати досліджень ґрунту території басейну річки Рати, а також встановлено його якість (вміст забруднюючих речовин). На основі аналізу отриманих результатів запропоновано напрями та заходи для  покращення стану ґрунтового покрову, а саме:

  • розробити схеми грунтоохоронного землеустрою;
  • створити прибережні захисні смуги уздовж річки;
  • провести осушення та ремонт існуючої меліоративної системи на перезволожених ділянках;
  • забезпечити поверхневе поліпшення та раціональне використання сіножатей і пасовищ.

Список літератури

  1. Проект закону України «Про збереження грунтів та охорону її родючості» опубліковано 10 квітня 2013 Пресслужба АСУ
  2. Матолич Б.М., Ковальчук І.П., Іванов Є.А., Ковальчук О.З. /Природні ресурси Львівщини. – Львів, Наукове видання, 2009. – 113 с.
  3. Крохмалюк С., Мошняцький О.  /Кодима. На світі одна ти така. – Миколаїв, Дослідницька робота, 2012. –  27 с.
  4. Приходько М.М.  Наукові основи басейнового управління природними ресурсами  (на прикладі річки Гнила Липа) : монографія / М.М. Приходько, Н.Ф. Приходько, В.П. Пісоцький ; за ред. М.М. Приходька. Івано-Франківськ, 2006 270 с.

Моніторинг забруднення ґрунтів на території басейну річки Рати у Львівській області [Електронний ресурс] / Мальований М.С., Голодовська О.Я., Петрушка І.М. // Режим доступу: http://eco.com.ua/content/monitoryng-zabrudnennya-gruntiv-na-terytoriyi-baseynu-richky-raty-u-lvivskiy-oblasti

Topics: 
Оцінка: 
0
No votes yet