Екологічний моніторинг

Ядерно-фізичний моніторинг показників екологічних стану мулової грязі озера Кунігунда

        На місці виходу на поверхню куполу Солотвинського масиву кам’яної солі селища Солотвино Закарпатської області утворилися карстові солоні озера. Найбільше з них – озеро Кунігунда (глибина від 1 до 8 м, площа ~ 800 м2), яке містить ропу та слабко лужну мулову грязь. Озеро є природним оздоровчим центром [1]. Протягом тривалого часу на озері Кунігунда проводиться немедикаментозне реабілітаційне лікування хворих на псоріаз. На великій кількості досліджень доведено високу ефективність лікувального впливу природних факторів озера (ропи та мулових грязей) у комбінації з сонячним опроміненням на організм пацієнтів з хронічними дерматозами. Паралельно, у місті Ужгороді, на клінічній базі НПО “Реабілітація” розроблено та впроваджено реабілітаційне лікування дерматологічних пацієнтів у водолікувальному відділенні, з використанням ропи та грязей озера Кунігунда [2]. Лікувальні властивості ропи соленого озера зумовлені її фізико-хімічним та бактеріальним складом. Його дослідженню присвячено ряд робіт [3 - 5].

Біотестування бутильованих вод методом лазерної доплерівської спектроскопії

Однією з головних проблем сьогодення є якість питної води. До останнього часу оцінка потенційної токсичності вод, що надходять споживачу взагалі не розглядалася. Більшість українських фірм, що випускають воду в пляшках, не здійснюють контролю якості продукту.

Автоматичні газоаналізатори оксидів азоту, діоксиду сірки і оксиду вуглецю в атмосферному повітрі

        Оксиди азоту (NO, NO2), діоксид сірки (SO2) і оксид вуглецю (СО) є високотоксичними забруднювачами атмосферного повітря. 
       За   діючими   в   країнах   СНД   санітарними    нормами      середньодобові гранично допустимі концентрація (ГДКсд) цих  газів в атмосферному повітрі знаходяться на рівні мікроконцентрацій   і   складають: для SO2 – 0,05 мг/м3,   для NO – 0,06 мг/м3,  для NO2 – 0,04 мг/м3,     для СО – 3,0 мг/м3.

Автоматичний стаціонарний пост постережень за забрудненням атмосферного повітря “АТМОСФЕРА-10”

В Україні  мережа спостережень за забрудненням навколишньої природного середовища працює на базі центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО). Оцінка стану атмосферного повітря здійснюється на стаціонарних постах спостережень за забрудненням (ПСЗ). В атмосферному повітрі визначається вміст більш як 30 забрудників зокрема оксидів азоту, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, пилу, формальдегіду, важких металів і бенз(а)пірену.

Контроль якості води на вміст важких металів за допомогою аналізатора М-ХА1000-5

В зв’язку з подальшим погіршенням екологічного стану довкілля та постійно діючими джерелами забруднення важкими металами навколишнього середовища гостро стоїть проблема оцінки стану поверхневих та підземних вод та якості питної води.

Визначення хімічного складу екологічних матеріалів спектральними методами

Рівень забруднення довкілля, а також проблема охорони навколишнього середовища в теперішній час є однією з найактуальніших проблем сучасності. Щоб визначити склад екологічних матеріалів широко використовують методи хімічного аналізу, фізико-хімічні, а в останній час – інструментальні фізичні методи, а саме: атомно-адсорбційний аналіз (ААS), атомно-емісійний  (OSA), рентгенофлюоресцентний (XRF).

Сучасні вітчизняні прилади радіаційного контролю торгової марки “Екотест”

        Науково-виробниче підприємство „Спаринг-Віст Центр” було організоване науковцями воєнно-промислового комплексу колишнього СРСР, які поставили перед собою задачу налагодити випуск сучасних, надійних, точних і, в той же час, конкурентоспроможних приладів і систем радіаційного контролю.

Телевізійні системи екологічного моніторингу

        Серед оптико-електронних приладів, які можуть  використовуватися для аналізу оптичних полів різноманітного походження, телевізійні інформаційно -  вимірювальні системи (ТІВС) мають найбільший показник інформативності. 
       При цьому, з одного боку, наявний постійно зростаючий попит на вимірювальні прилади з характеристиками, які можуть бути забезпечені тільки телевізійною системотехнікою, робляться численні спроби вирішення конкретних задач екологічного моніторингу, а також важливих задач  в астрономії, на транспорті, в металургійному виробництві, в лазерних та електронно-променевих технологіях обробки матеріалів,  в медичній діагностиці тощо,  а з іншого – внаслідок спрощеного підходу до методології застосування ТІВС існує реальна небезпека отримати результат, неадекватний їх можливостям.

Омела – актуальна проблема сьогодення

        До родини омелових (Viscaceae) належить 11 родів і 150 видів. Найрозповсюдженішою є омела біла (Viscum album). Насіння овальне або трикутної форми, оточене шаром тягучої слизі. Цвіте омела в березні-квітні, плоди дозрівають в серпні-вересні. Вічнозелена омела є дуже живучою напастю: її вік сягає 15 років [1].
       Ягоди і насіння омели приклеюються до гілок за допомогою особливої клейкої речовини висцина.
       Індивідуальна пристосованість цього виду зростає і йому немає конкурентів. Поселяється омела переважно на листяних породах: тополі, яблуні, груші, липі, клені, березі, в’язі, вербі, рідше дубі, грецькому горіхові, грабі, білій акації тощо.
       Окремі види омели можна знайти тільки на хвойних породах.
       На Кіровоградщині, як і на всій території України, ситуація з омелою стоїть досить гостро. Вона „господарює” на тільки на деревах обабіч трас, а й у лісосмугах, населених пунктах. Якщо ще кілька років тому рясні кущі омели на деревах не були такі чисельні, то зараз дерева уражені суцільними територіями.

Сторінки

Subscribe to RSS - Екологічний моніторинг