Екологічний моніторинг

Програмне забезпечення для розрахунку викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

        Для оцінки техногенного навантаження від діючих підприємств на навколишнє природне середовище, прогнозування впливу підприємств, що будуються, складання державної і галузевої статистичної звітності щодо показників забруднення повітря, розробки стратегії з охорони природи необхідна інформація про валові викиди забруднюючих речовин по кожному підприємству.
       Якщо розглядати теплові електростанції і котельні, то їх викиди цілком обумовлені продуктами згорання органічного палива в енергоблоках.  Різні речовини і парникові гази, надходячи  в атмосферу разом з димовими газами, призводять до забруднення атмосферного повітря. Для визначення об’єму цих викидів у практиці часто  застосовують розрахунковий метод. Він грунтується на використанні в якості первинної інформації паспортних  характеристик енергетичних і газоочисних установок, а також  даних  про витрати та елементний склад палива. 
       При розгляді даної задачі передбачаються наступні етапи:
- збір інформації про паспортні і експлуатаційні характеристики енергоблоків і системи очищення димових газів;

Радіаційний моніторинг газо-аерозольних викидів Рівненської АЕС

        Розвиток ядерної енергетики, а також пов’язаних з нею наукових досліджень та технологій призвели до збільшення радіаційного фону. Технологічно змінений природний радіаційний фон (окрім випромінювання природних радіонуклідів та космічного випромінювання) у значній мірі залежить від використання у практичній діяльності ядерної енергії, зокрема від роботи атомних електростанцій. Об’єктом дослідження є атмосферне повітря навколо Рівненської АЕС, а предметом – показники викидів основних радіонуклідів-забруднювачів.
       Радіонуклідний склад викидів атомних електростанцій істотно залежить від типу реактора і в меншому ступені від його модифікації. Кількісний склад радіоактивних викидів залежить від стану активної зони, умов експлуатації та особливостей очищення. Викиди реакторів типу ВВЕР-440 та ВВЕР-1000 характеризуються однаковим кількісним та якісним складом і за величиною істотно відрізняється від викидів реакторів типу РБМК. Викиди кожної окремої АЕС істотно відрізняються за величиною. Дані по газо-аерозольних викидах дозволяють кількісно оцінити вплив АЕС на навколишнє середовище. 

Практика екологічного моніторингу гамма-активних нуклідів Закарпаття

        Закарпаття представляє регіон, що межує з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією, тому створення центру постійного моніторингу гамма-активних радіонуклідів в зразках довкілля важливо з багатьох причин. По-перше, природні та техногенні радіонукліди є  "мітками" як геохімічних показників регіону, так і інтенсивності урбанізаційних процесів. З іншого боку, Закарпаття важливе для формування водних ресурсів та повітряних потоків Східної та Центральної Європи. 
       Фонове гамма-випромінювання об’єктами навколишнього середовища утворюється природними та штучними (техногенними) радіоактивними ізотопами. Основну роль серед природних ізотопів відіграють 40K та члени ланцюжків радіоактивних рядів 232Th, 235U та 238U. Найбільший інтерес серед техногенних ізотопів представляє 137Cs, який вносить основний вклад у забруднення земної поверхні, внаслідок великих періодів напіврозпаду [1].
       Для досліджень об’єктів навколишнього середовища на наявність гамма-активних радіонуклідів та їх питомої активності широко застосовується метод напівпровідникової гамма-спектрометрії. 

Кора дерев – модельний об’єкт в системі комплексного моніторингу атмосфери м. Черкаси за вмістом важких металів

Науковими дослідженнями [1-3] доведено, що важкі метали, як особливо небезпечні полютанти мають здатність до формування геохімічних полів у взаємозв’язку з атмогеохімічними системами, що формуються за участю викидів підприємств в повітряне середовище.

Радіоекологічний моніторинг Шацького національного природного парку

        Представлені результати моніторингу радіоекологічного стану довкілля Шацького національного природного парку (ШПНП), який проводився співробітниками лабораторії гамма-спектрометрії факультету електроніки Львівського національного університету імені Івана Франка протягом 1994-2005 рр.

ГІС-технології геоекологічного аудиту та екологічного моніторингу урбоекосистем

Екологічний аудит – новий напрямок в екологічній науці та природоохоронній галузі, нова навчальна дисципліна у вищих навчальних закладах для підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів з екології та охорони навколишнього природного середовища.

Класифікація та картування екотопів Києва як частина моніторингу зелених насаджень міста

Важливою передумовою прийняття рішень в екологічній політиці є проведення моніторингових досліджень, тобто збір та аналіз даних, систематизованих та уніфікованих. Одним із способів систематизації даних є класифікація.

Cистема мобільного екологічного моніторингу

        На даний час надзвичайно актуальними стають питання пов’язані з екологічною безпекою в світі. Діяльність людини – промисловість, транспорт, екологічні катастрофи та стихійні лиха вимагають постійного моніторингу за станом довкілля та оперативного реагування на його зміни.
       У таких випадках корисними стають мобільні системи екологічного моніторингу. Вони дають можливість провести експрес-аналіз хімічних та екологічних показників безпосередньо на місці екологічного лиха. Переносні вимірювальні системи, звичайно, поступаються лабораторним методам хімічного аналізу по точності, проте ця перевага зникає, коли мова йде про вимірювання в польових умовах. 
       Система мобільного екологічного моніторингу спрямована на збільшення швидкості обробки аналізів вимірювання і збільшення масштабів дослідження. Система складається з переносного комп’ютера (ноутбука), набору периферії: блоку давачів, GPS-антени, GSM-модуля а також спеціального програмного забезпечення. Система спрямована не на точне визначення параметрів, а як якісний показник забруднення території, визначення місць, де потрібні лабораторні дослідження.

Екологічний моніторинг Дніпра: соціальний складник

Постановка проблеми. До системи екологічного моніторингу Дніпра входить і соціальний компонент. Його треба розглядати як невід’ємну частину здійснення природоохоронної діяльності.

Сторінки

Subscribe to RSS - Екологічний моніторинг