Велику роль у формуванні радіоактивного забруднення земної поверхні відіграють природні фактори, такі як рельєф території та рослинний покрив, різні кліматичні чинники [2], зокрема – температурний режим, тривалість літнього та зимового сезонів, вид та інтенсивність атмосферних опадів тощо.
На сьогодні у світовій практиці при вирощуванні сільськогосподарських культур спостерігається зниження використання хімічних сполук різної дії та поступовий перехід до застосування екологічно безпечніших біологічних препаратів [ 4 ].
Останнім часом все більшої актуальності набувають заходи біологізації вирощування сільськогосподарських культур, особливо це стосується змін систем удобрення в напрямку збільшення використання органічних добрив (сидератів, підстилкового гною, нетоварної продукції тощо) [1, 2].
При оцінці будь-якої біологічної системи як складової частини біогеоценотичного покриву біосфери надзвичайно важливо встановити стан її біологічного різноманіття, яке, як зазначає І. Г. Ємельянов (1999), є найважливіший природний ресурс і джерело стабільності екосистем [1].
Надзвичайно важливим фактором довгострокової перспективи існування держави (який враховує і якість життя окремої особи, і здоров'я населення, і ступінь корисного використання природних ресурсів, і багато чого іншого) є екологічний стан і рівень екологічної безпеки території країни.
Останні роки всі країни світу намагаються зекономити на паливі, впроваджуючи альтернативні види пального. Однак в Україні про альтернативні палива ведуться лише розмови на рівні споживачів, для України нафта та газ нині є розкіш і на наступний рік їх ціна взагалі невідома.
Останніми роками особливо зростає роль оцінки дії різних чинників навколишнього середовища на організм людини. При хімічному забрудненні за ступенем небезпеки для людини забруднення атмосферного повітря займає перше місце врівень зі ступенем забруднення поверхневих природних вод і питної води.
Наприкінці ХХ, початку ХХІ століття перед міжнародним співтовариством постала проблема «глобалізації» - нового загально цивілізаційного явища, яке пов`язане із глобалізацією економічних, політичних, інформаційних та інших складових діяльності міжнародного співтовариства.
Визнано, що майже дві третини населення України мешкає на територіях, де, згідно з експертними оцінками, стан забруднення атмосферного повітря не відповідає гігієнічним нормам [1,2].
Велику роль у формуванні радіоактивного забруднення земної поверхні відіграють природні фактори, такі як рельєф території та рослинний покрив, різні кліматичні чинники [2], зокрема – температурний режим, тривалість літнього та зимового сезонів, вид та інтенсивність атмосферних опадів тощо.
