Наслідком радіоактивного забруднення лісових екосистем після Чорнобильської катастрофи стало значне надходження радіонуклідів у різні ланки трофічних ланцюгів, серед яких особливе місце посідають ланки з участю травоїдних тварин. Консументи першого порядку відіграють важливу роль у вивільненні 137Cs з фiтомаси і включенні його в біологічний кругообіг
Традиційні технології аграрного виробництва спрямовані на збільшення валових зборів, а якість урожаю та безпека його подальшого використання не мають належної уваги. Екологічний стан земель сільськогосподарського призначення, що розглядається як вирішальний чинник отримання високоякісної сільськогосподарської сировини, кормів і харчових продуктів
Більшу частину зони радіоактивного забруднення після Чорнобильської катастрофи займають як природні, так і трансформовані екосистеми, інтегровані в них угіддя приватних (підсобних) господарств.
В умовах розвитку господарства і розширення масштабів залучення у виробництво природних ресурсів особливого значення набуває завдання їх раціонального використання, збереження та охорони.
Забруднення території України радіоактивними викидами спричиненими аварією на Чорнобильській АЕС у 1986 р., не має аналогів ні за масштабами, ні за глибиною екологічних, соціальних і економічних наслідків.
Для дослідження особливостей виникнення критичних ситуацій у природних системах необхідне проведення систематичних спостережень у природних умовах, а це, в свою чергу, вимагає розробки та використання нових методів вивчення фауністичних комплексів у змінених умовах середовища.
Інтродукція рослин є найважливішим чинником збагачення рослинних ресурсів у цілому, а також збільшення біотичного різноманіття культурфітоценозів зокрема.
The process of photosynthesis converts the sunlight kinetic energy into the potential energy of chemical bonds. The process of de-excitation of the absorbed light energy during photosynthesis is related to heat emission and chlorophyll fluorescence.
При районуванні агроландшафтів за еколого-меліоративними умовами часто виникають труднощі з урахуванням різних факторів як природних, так і техногенних, особливо при їх взаємодії. Фактори районування за еколого-меліоративними умовами розділяють на природні, антропогенні та екологічні.
Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в Україні основним радіоактивнім забруднювачем - штучним довгоживучим радіонуклідом 137Cs за рівнів вище 1 Кі/км2, або 37 кБк/м2, була забруднена територія у 53,5 тис. км2, або 5,35 млн. га, – 9% території країни. З них 4 млн. га під лісом і 1,13 млн. га – під сільськогосподарськими угіддями.
Наслідком радіоактивного забруднення лісових екосистем після Чорнобильської катастрофи стало значне надходження радіонуклідів у різні ланки трофічних ланцюгів, серед яких особливе місце посідають ланки з участю травоїдних тварин. Консументи першого порядку відіграють важливу роль у вивільненні 137Cs з фiтомаси і включенні його в біологічний кругообіг
