Техногенно-екологічна безпека, екологічні проблеми

Оцінка ступеню негативного впливу екологічних факторів виробничого середовища

        Державна політика в галузі екологічної безпеки ґрунтується на принципах пріоритету життя та здоров'я  громадян, соціального захисту. Але ідеальні цілі стикаються в Україні з реальністю, яка викликає небезпідставну стурбованість. На більшості підприємств умови виробничого середовища назвати екологічно безпечними не можна. За обставин вимушеного пристосування працюючих до екологічно небезпечних чинників виникає потреба в якомога повному відшкодуванні несприятливих  впливів.
       Діюча система відшкодувань впливів чинників техногенного середовища недосконала, соціально несправедлива. Причини криються в ступеневих методах оцінки величини впливу негативних факторів та розрахунку  компенсаційних виплат.   
       Відмова від ступеневого методу розрахунку відшкодувань на користь пропорційного  спростить  процедуру розрахунку, дозволить  реально  і точно відображати величину ступеня негативного впливу  на людину,  дасть змогу точніше прогнозувати ризики знаходження в екологічно несприятливому виробничому середовищі, отримувати соціально справедливі відшкодування згідно законодавства України.
 

Оцінка впливу на навколишнє середовище станцій технічного обслуговування автомобілів

        Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) – один із головних інструментів екологічного планування, який дозволяє здійснити комплексний прогноз змін стану природного, соціального і техногенного середовищ, що виконується на підставі аналізу впливів передбачуваної діяльності з урахуванням можливих заходів безпеки та методів недопущення негативних змін відповідно до реалізації такого виду діяльності, зокрема діяльності станції технічного обслуговування (СТО) автомобілів [1]. СТО транспортних засобів є об’єктами підвищеної екологічної небезпеки.

Автомагістраль та її вплив на довкілля

        За визначенням тлумачного словника сучасної української мови „автомагістраль – дорога для масового швидкісного автомобільного руху” [1, с.5].
       Автомобільна дорога Санкт-Петербург-Київ-Одеса відноситься до магістральних доріг з номером М-05. Досліджуваний відрізок автомагістралі Київ-Одеса проходить територією Жашківського, Маньківського, Уманського районів (50 км). 

Вплив відходів харчової промисловості на довкілля

Харчова та переробна промисловість, як і багато інших галузей народного господарства, є джерелом негативного впливу на навколишнє середовище. Широка номенклатура різних видів сировини та готової продукції, що випускається, разом з різноманіттям та різним рівнем екологічної безпеки промислових технологій визначає значні відмінності у кількості та забрудненості виробничих відходів.

Зниження забруднення повітря викидами цеху кольорового литва машинобудівних заводів

В наш час з ростом і бурхливим розвитком промисловості велика увага приділяється її екологічній обґрунтованості, а саме проблемі очищення та утилізації відходів. Один з найбільш шкідливих відходів промисловості – газові викиди підприємств. Серед потужних забруднювачів атмосфери особливе місце займає ливарне виробництво.

Оптимізація комплексних заходів зі зниження негативного впливу магістральних автодоріг на природне середовище та населення

        Забруднення навколишнього природного та антропогенного середовища викидами рухомих джерел (автомобілів) залишається проблемою, актуальність якої має в умовах України тенденцію до зростання. Основні впливи автодоріг на довкілля та населення пов’язані з шумом, викидами, пилом, стоками вод з проїжджої частини, порушенням умов існування та шляхів міграції фауни та знищення флори у смузі землевідведення. Загалом, вплив магістральних автодоріг на довкілля поширюється на відстань 2-3 км, в залежності від рельєфу, наявності штучних перешкод та природних бар’єрів.

Будівельно-акустичні засоби зниження транспортного шуму автомагістралей

Рівень вуличних шумів визначається інтенсивністю, швидкістю руху, складом транспортного потоку, архітектурно-планувальним рішенням (профіль вулиці, щільність забудови, стан покриття дороги, наявність зелених насаджень тощо).

Сучасний екологічний стан навколишнього природного середовища м. Рівне та природоохоронні заходи щодо його покращення

        Місто – це порівняно невелика автономна територія, що являє собою відкриту екосистему, елементи якої пов’язані між собою та з довкіллям потоками енергії, речовини, інформації
       Площа міста Рівне складає 5,8 тис.га, населення – 244,8 тис.чол., щільність населення – 42,21 чол./км2.
       З появою на планеті Земля біологічного виду найвищої організації – людини, з її розвитком, розмноженням, міграціями, адаптацією й активізацією діяльності в біосфері почали розвивалися процеси особливого антропогенного характеру. Основними джерелами надходження забруднень у повітряний басейн міста Рівне є промислові, побутові і транспортні викиди. Атмосфера забруднюється механічними (пил) і хімічними (газоподібні речовини, що вступають у реакцію з водяною парою і між собою) компонентами.

Анальцим-сапонітові горизонти в родовищах магнієвих бентонітів Славута-Ізяславської площі як перспективні об’єкти мінеральних сорбентів багатоцільового використання

На північно-західних схилах Українського щита відкрито (Грицик, 1987) нову бентонітову провінцію, в межах якої розвідано декілька промислових родовищ магнієвого монтморилоніту, що діагностується як сапоніт.

Сторінки

Subscribe to RSS - Техногенно-екологічна безпека, екологічні проблеми