Репродуктивне здоров'я людини є важливим чинником забезпечення сприятливих демографічних перспектив країни, важливою передумовою формування її демографічного, отже й соціально-економічного потенціалу у контексті забезпечення сталого розвитку стратегічного завдання, що стоїть перед українським суспільством.
Обґрунтовується необхідність запровадження у навчальні плани підготовки різнофахових спеціалістів нової системи гуманістичних знань – екотрофології. Екотрофологія розкривається як міждисциплінарний науковий напрям, що охоплює весь харчовий ланцюг і взаємодію системи харчування з довкіллям, суспільством, економікою, здоров’ям людини.
Розглянута проблема врахування випромінювання Фраунгоферових ліній при створенні штучних джерел світла, оптичних інформаційних джерел. Відсутність знань впливу цього типу випромінювань на людей, як і на природу взагалі, приводить до того, що це випромінювання не приймається до уваги. Автор піднімає питання про необхідність розв’язку цієї проблеми, як першочергової.
Особистий досвід та знання кожного індивідууму впливають на його власну оцінку ризику та користі і визначають його емоції та особисте відношення до цього питання. Розуміння ризику конкретним індивідуумом – це результат його особистої оцінки можливості несприятливих подій в майбутньому та його імовірних наслідків.
На даний час в засобах масової інформації, а також в науковій літературі ведуться суперечки щодо негативної дії електромагнітних хвиль техногенного походження на біологічні об’єкти, в тому числі і на людину. Особливу увагу приділяють надвисокочастотному випромінюванню, джерелом якого є телевежі, мікрохвильові печі, мобільні телефони тощо
У процесі відмочування хутрової сировини використовують ряд хімічних сполук з метою прискорення обводнення шкіри, видалення з її поверхні та з волосяного покриву бруду, а також захисту від бактеріального пошкодження.
Проблема збереження психічного здоров’я кожної людини є особливо актуальною на сьогодні. Це пояснюється тим, що соціальні зміни в країні – нашому великому домі, а саме велика скупченість населення в містах, наслідком чого є постійні контакти людей в транспорті, на роботі, при навчанні, малі житлові площі, що припадають на члена сім’ї, зменшення природних рекреаційних куточків у містах (парків, скверів, водойм), де можна було б людині розслабитись, комфортно провести відпочинок, є причиною досить частого сприймання людьми різних життєвих ситуацій як стресогенних.
Забруднення навколишнього середовища відіграє ключову роль в онкологічній захворюваності населення. Значною мірою це стосується новоутворень органів дихання, шлунково-кишкового тракту, печінки, шкіри та інших локалізацій, які дають основний внесок у загальну структуру захворюваності та смертності від злоякісних новоутворень в Україні та світі.
Одним з завдань сучасної технології в галузі одержання високоякісних харчових продуктів та лікарських засобів є пошук допоміжних речовин-наповнювачів, які б забезпечували не лише вирішення конкретних технологічних проблем, а й створювали додаткові позитивні ефекти впливу на людський організм.
Поняття біологічно активних добавок порівняно нове для нашої країни, однак не нове у світі, зокрема, в Японії БАДи застосовують більше 50 років, а в США – два десятиліття. В Україні біологічно активні добавки широко почали використовувати близько 10 років тому.
Репродуктивне здоров'я людини є важливим чинником забезпечення сприятливих демографічних перспектив країни, важливою передумовою формування її демографічного, отже й соціально-економічного потенціалу у контексті забезпечення сталого розвитку стратегічного завдання, що стоїть перед українським суспільством.
Обґрунтовується необхідність запровадження у навчальні плани підготовки різнофахових спеціалістів нової системи гуманістичних знань – екотрофології. Екотрофологія розкривається як міждисциплінарний науковий напрям, що охоплює весь харчовий ланцюг і взаємодію системи харчування з довкіллям, суспільством, економікою, здоров’ям людини.
Особистий досвід та знання кожного індивідууму впливають на його власну оцінку ризику та користі і визначають його емоції та особисте відношення до цього питання. Розуміння ризику конкретним індивідуумом – це результат його особистої оцінки можливості несприятливих подій в майбутньому та його імовірних наслідків. 
На даний час в засобах масової інформації, а також в науковій літературі ведуться суперечки щодо негативної дії електромагнітних хвиль техногенного походження на біологічні об’єкти, в тому числі і на людину. Особливу увагу приділяють надвисокочастотному випромінюванню, джерелом якого є телевежі, мікрохвильові печі, мобільні телефони тощо
У процесі відмочування хутрової сировини використовують ряд хімічних сполук з метою прискорення обводнення шкіри, видалення з її поверхні та з волосяного покриву бруду, а також захисту від бактеріального пошкодження. 
Проблема збереження психічного здоров’я кожної людини є особливо актуальною на сьогодні. Це пояснюється тим, що соціальні зміни в країні – нашому великому домі, а саме велика скупченість населення в містах, наслідком чого є постійні контакти людей в транспорті, на роботі, при навчанні, малі житлові площі, що припадають на члена сім’ї, зменшення природних рекреаційних куточків у містах (парків, скверів, водойм), де можна було б людині розслабитись, комфортно провести відпочинок, є причиною досить частого сприймання людьми різних життєвих ситуацій як стресогенних. 
