Аналіз літератури засвідчує, що й досі не існує ґрунтовних комплексних психологічних досліджень з проблем структури, динаміки та чинників виникнення [1] і розвитку емоцій людини.
Кожна людина підлягає постійному стресовому впливу екстремальних факторів, які негативно впливають на здоров’я, тому надзвичайно актуальним являється індивідуальний підхід до вивчення виникнення і розвитку «адаптаційних захворювань» [1].
Останніми роками особливо зростає роль оцінки дії різних чинників навколишнього середовища на організм людини. При хімічному забрудненні за ступенем небезпеки для людини забруднення атмосферного повітря займає перше місце врівень зі ступенем забруднення поверхневих природних вод і питної води.
До гуморальних рідин, які є об’єктом контролю у даній роботі, відносять кров та її деривати, спинномозкову рідину, осад сечі, сперму, мокроту, вміст шлунку тощо. Всі вони є складними природними полідисперсними системами
Методами полум’яної фотометрії та рентгенфлуоресцентного аналізу досліджені йонообмінні властивості Сокирницького кліноптілоліту, шунгіту та сапонітової глини в умовах хімічного моделювання середовища шлунку (0,1 М HCl) та кишечника (розчин NaHCO3 з рН 8,5) людини.
Репродуктивне здоров'я людини є важливим чинником забезпечення сприятливих демографічних перспектив країни, важливою передумовою формування її демографічного, отже й соціально-економічного потенціалу у контексті забезпечення сталого розвитку стратегічного завдання, що стоїть перед українським суспільством.
Обґрунтовується необхідність запровадження у навчальні плани підготовки різнофахових спеціалістів нової системи гуманістичних знань – екотрофології. Екотрофологія розкривається як міждисциплінарний науковий напрям, що охоплює весь харчовий ланцюг і взаємодію системи харчування з довкіллям, суспільством, економікою, здоров’ям людини.
Розглянута проблема врахування випромінювання Фраунгоферових ліній при створенні штучних джерел світла, оптичних інформаційних джерел. Відсутність знань впливу цього типу випромінювань на людей, як і на природу взагалі, приводить до того, що це випромінювання не приймається до уваги. Автор піднімає питання про необхідність розв’язку цієї проблеми, як першочергової.
Особистий досвід та знання кожного індивідууму впливають на його власну оцінку ризику та користі і визначають його емоції та особисте відношення до цього питання. Розуміння ризику конкретним індивідуумом – це результат його особистої оцінки можливості несприятливих подій в майбутньому та його імовірних наслідків.
На даний час в засобах масової інформації, а також в науковій літературі ведуться суперечки щодо негативної дії електромагнітних хвиль техногенного походження на біологічні об’єкти, в тому числі і на людину. Особливу увагу приділяють надвисокочастотному випромінюванню, джерелом якого є телевежі, мікрохвильові печі, мобільні телефони тощо
Аналіз літератури засвідчує, що й досі не існує ґрунтовних комплексних психологічних досліджень з проблем структури, динаміки та чинників виникнення [1] і розвитку емоцій людини.
Обґрунтовується необхідність запровадження у навчальні плани підготовки різнофахових спеціалістів нової системи гуманістичних знань – екотрофології. Екотрофологія розкривається як міждисциплінарний науковий напрям, що охоплює весь харчовий ланцюг і взаємодію системи харчування з довкіллям, суспільством, економікою, здоров’ям людини.
Особистий досвід та знання кожного індивідууму впливають на його власну оцінку ризику та користі і визначають його емоції та особисте відношення до цього питання. Розуміння ризику конкретним індивідуумом – це результат його особистої оцінки можливості несприятливих подій в майбутньому та його імовірних наслідків. 
На даний час в засобах масової інформації, а також в науковій літературі ведуться суперечки щодо негативної дії електромагнітних хвиль техногенного походження на біологічні об’єкти, в тому числі і на людину. Особливу увагу приділяють надвисокочастотному випромінюванню, джерелом якого є телевежі, мікрохвильові печі, мобільні телефони тощо
