Предисловие
Мы часто боимся того, о чем не знаем совсем или знаем, но мало. Так, в современном обществе существует большое количество самых разнообразных фобий. В десятке самых популярных из них мирно соседствуют боязни апокалипсиса 2012, экономического кризиса, глобального потепления, и, конечно же, генно-модифицированных организмов, также известных под аббревиатурой “ГМО”. В одной из телепередач журналисты опрашивали жителей Москвы с целью выяснить, знают ли те, как расшифровываются три загадочные буквы. Как оказалось, правильный ответ дали далеко не все, зато предположения были самые разные - от “что-то связанное с Московской областью, только вот буква “Г” забыл что значит”, до “генно-модифицированных отходов”. Впрочем, это не удивительно, ведь на изучение источников информации, способных отразить действительное положение дел в конкретной области, нужно затратить время, которое потенциальный искатель правды считает нужным потратить на другие, более важные и интересные дела. Не в последнюю очередь нехватка информации связана и с ее труднодоступностью - упоминания ГМО в отрицательном контексте встречаются гораздо чаще, нежели развенчание основных связанных с ними мифов.
Студенти 6-го курсу навчання Вінницького національного технічного університету (2-го курсу магістерської підготовки) за спеціальністю «Екологія та охорона навколишнього середовища» Цвенько Оксана Олександрівна, Дубчак Олена Вікторівна, Трач Ірина Анатоліївна отримали чудову нагоду пройти курс короткострокового підвищення кваліфікації під час перебування в закордонному відрядженні в м. Москві (Російська Федерація) з 14.09.2013 р. по 28.09.2013 р. в рамках проведення Міжнародної літньої школи Фулбрайта «Безпечність харчових продуктів», яка проводилась на базі Московського державного університету харчових виробництв.
Проблема екології людини набула для багатьох країн економічну та соціальну значимість. Сьогодні вона є областю особливої уваги вчених, суспільства та парламентарів. Піднімаючи питання екологічних проблем, головними серед яких, зазвичай, є якість повітря, забруднення водойм, підвищений рівень шуму та радіації, залишається осторонь не менш важливий екологічний фактор – постійне видиме середовище та його стан. Під видимим середовищем слід розуміти навколишнє середовище, яке людина сприймає органами зору у всьому його різноманітті – це ліс, берег моря, гори, будівлі, споруди, інтер’єр житлових та промислових приміщень, автомашини, кораблі, літаки тощо. Усе видиме середовище можна умовно поділити на дві частини: природне та штучне. Природне видиме середовище повністю відповідає фізіологічним нормам зору, так як природа «пристосувала» око «до себе». Зовсім інша справа – штучне середовище. Воно все більше відрізняється від природного та у багатьох випадках протирічить законам зорового сприйняття людини. Потрібно враховувати, що насиченість постійного візуального середовища оглядовими елементами створює сильний вплив на стан людини, а особливо на орган зору. Штучне середовище породило ще одну проблему екології людини – проблему відеоекології. Відеоекологія – новий науковий напрямок, що розвиває аспекти візуального сприйняття навколишнього середовища. Даний напрямок в області екології з’явився завдяки російському вченому, доктору біологічних наук, автору теорії автоматії саккад (1987 р.) Василю Філіну.
Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом у 1492 році Америки пов’язане з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став у XVII–XVIII століттях.
15 листопада у всьому світі відзначають Всесвітній день відмови від куріння. В цей день офіціанти, лікарі та борці з курінням розпочали загальноукраїнську просвітницько-інформаційну кампанію, мета якої – проінформувати власників закладів ресторанного господарства та громадян про те, що з 16 грудня 2012 року в усіх приміщеннях ресторанів, кафе та барів забороняється куріння.
В даний час якість сировини для виробництва будівельних матеріалів і самих будівельних матеріалів, що визначається ДСТУ та ТУ, в основному оцінюється за технологічними і технічними характеристиками і лише невелика доля окремих гігієнічних вимог, що стосуються охорони праці і транспортування, подається у вигляді показників, що практично не дозволяють оцінити міру їх небезпеки для здоров'я населення. Для комплексної екологічної оцінки матеріалів необхідно знати всю сукупність негативних властивостей і їх вплив на здоров'я людини, тобто його гігієнічну безпеку на всіх стадіях життєвого циклу матеріалу, а в даному випадку, перш за все, на стадії його експлуатації, оскільки від вибору матеріалу для інтер'єру залежить не лише безпека житла, але і його комфорт.
Проблема екології людини набула для багатьох країн економічну та соціальну значимість. Сьогодні вона є областю особливої уваги вчених, суспільства та парламентарів. Піднімаючи питання екологічних проблем, головними серед яких, зазвичай, є якість повітря, забруднення водойм, підвищений рівень шуму та радіації, залишається осторонь не менш важливий екологічний фактор – постійне видиме середовище та його стан. Під видимим середовищем слід розуміти навколишнє середовище, яке людина сприймає органами зору у всьому його різноманітті – це ліс, берег моря, гори, будівлі, споруди, інтер’єр житлових та промислових приміщень, автомашини, кораблі, літаки тощо. Усе видиме середовище можна умовно поділити на дві частини: природне та штучне. Природне видиме середовище повністю відповідає фізіологічним нормам зору, так як природа «пристосувала» око «до себе». Зовсім інша справа – штучне середовище. Воно все більше відрізняється від природного та у багатьох випадках протирічить законам зорового сприйняття людини. Потрібно враховувати, що насиченість постійного візуального середовища оглядовими елементами створює сильний вплив на стан людини, а особливо на орган зору. Штучне середовище породило ще одну проблему екології людини – проблему відеоекології. Відеоекологія – новий науковий напрямок, що розвиває аспекти візуального сприйняття навколишнього середовища. Даний напрямок в області екології з’явився завдяки російському вченому, доктору біологічних наук, автору теорії автоматії саккад (1987 р.) Василю Філіну.
В даний час якість сировини для виробництва будівельних матеріалів і самих будівельних матеріалів, що визначається ДСТУ та ТУ, в основному оцінюється за технологічними і технічними характеристиками і лише невелика доля окремих гігієнічних вимог, що стосуються охорони праці і транспортування, подається у вигляді показників, що практично не дозволяють оцінити міру їх небезпеки для здоров'я населення. Для комплексної екологічної оцінки матеріалів необхідно знати всю сукупність негативних властивостей і їх вплив на здоров'я людини, тобто його гігієнічну безпеку на всіх стадіях життєвого циклу матеріалу, а в даному випадку, перш за все, на стадії його експлуатації, оскільки від вибору матеріалу для інтер'єру залежить не лише безпека житла, але і його комфорт.
