Екологія людини

Забруднення навколишнього середовища відіграє ключову роль в онкологічній захворюваності населення. Значною мірою це стосується новоутворень органів дихання, шлунково-кишкового тракту, печінки, шкіри та інших локалізацій, які дають основний внесок у загальну структуру захворюваності та смертності від злоякісних новоутворень в Україні та світі.

Одним з завдань сучасної технології в галузі одержання високоякісних харчових продуктів та лікарських засобів є пошук допоміжних речовин-наповнювачів, які б забезпечували не лише вирішення конкретних технологічних проблем, а й створювали додаткові позитивні ефекти впливу на людський організм.

Поняття біологічно активних добавок порівняно нове для нашої країни, однак не нове у світі, зокрема, в Японії БАДи застосовують більше 50 років, а в США – два десятиліття. В Україні біологічно активні добавки широко почали використовувати близько 10 років тому. 

В останні десятиріччя проблема охорони навколишнього середовища та оцінка впливу його забруднення на стан здоров’я населення набула пріоритетного значення в колі економічних проблем, пов’язаних з розвитком нашої держави.

        Демографічна ситуація в Україні набуває дедалі більш катастрофічного забарвлення. По всій країні спостерігається зниження народжуваності, природного приросту,  збільшення захворюваності та смертності серед працездатного населення. Значно зростають хвороби репродуктивної системи як серед жіночого так і чоловічого населення, що відповідним чином відображається на відтворенні населення.  

       Відомо, що соматичне здоров’я жінок багато в чому залежить від функціонування репродуктивної системи, на яку негативно впливають шкідливі чинники виробничого і навколишнього середовища, соціально-побутові умови проживання, стресові ситуації.

       Погіршення здоров’я населення, особливо жінок дітородного віку, пов’язано з погіршенням екологічних умов. Розширення асортименту хімічних речовин, що застосовуються у народному господарстві, у тому числі сільськогосподарському виробництві, призвело до забруднення об’єктів навколишнього середовища комплексом шкідливих для здоров’я населення ксенобіотиків (пестициди, нітрати, важкі метали). Після аварії на ЧАЕС додався радіаційний чинник, який призвів до появи нової проблеми комбінованого впливу радіаційного і хімічних чинників.

        Вивчення впливу хімічних забруднювачів атмосфери різних територій на стан здоров’я населення є актуальною проблемою. Причинами багатьох захворювань, в тому числі злоякісних новоутворень, патологій вагітності, вроджених вад розвитку та ряду інших є погіршення якості атмосферного повітря внаслідок його забруднення токсичними хімічними речовинами.

       У вітчизняній гігієнічній  та екологічній практиці вплив забруднювачів атмосферного повітря на здоров’я населення оцінюється на основі порівняння реальних концентрацій забруднюючих речовин з нормативними значеннями, що не відображає справжньої картини ризику погіршення стану здоров’я, який може бути пов'язаний з навколишнім середовищем. Це зумовлено рядом причин, насамперед різною чутливістю населення до впливу забруднювачів та відсутністю порогу шкідливої дії для канцерогенних, імунотоксичних, ембріотоксичних та інших речовин. 

Проблема раціонального харчування населення складна і широкомасштабна. Вона – своєрідне відображення соціального добробуту країни та населення і, наразі, в Україні не вирішена, оскільки відсутня єдина державна політика в галузі харчування.

        Людина сприймає світ, що її оточує цілісно: форма, колір, розташування та розміри предметів. їх оточення впливає на самопочуття, настрій, працездатність і , навіть, характер людини. Подібну інформацію людина сприймає через органи зору, але вона практично безсила змінити навколишнє середовище. Можна звити собі затишне гніздечко, але виходячи на вулицю, знову бачити одноманітність сірих будинків на фоні асфальтових доріг. Науково доведено, що такий міський пейзаж заполоняє шкідливим для людей “відеорядом”.

       З давніх-давен український народ відрізнявся оригінальністю, естетичністю і змістовністю присадибних ділянок, які зумовлювали неповторний колорит і красу кожного окремого будинку і кожного селища в цілому. Майже неможливо було знайти ззовні схожі будівлі, що досягалось в основному не архітектурним мистецтвом, а мистецтвом “живого орнаменту”, який створювався завдяки єдиному неповторному ансамблю з квітів, дерев, будинку.

        Мова йде про штучні джерела, які використовуються сумісно з оком людини. Штучне світло, починаючи від вогнища, нерозривно зв’язано з прогресом розвитку людства. При цьому однобоко розв’язуються задачі створення умов для максимальної працездатності людини, як оператора, посилення інформативності поля спостереження, а також комерційні успіхи реклами, заміни реального поля кіно, телебаченням тощо. Тобто, в даному аспекті конструктори знаходяться тільки на початковій стадії розв’язку проблеми. Що ж регламентує практичне застосування цього виду “технічного прогресу”?

       Робляться спроби [1,2] розв’язування задачі пошуку “оптимального” джерела світла. Проте ці розв’язки є неповними і розв’язують задачу тільки в певному наближенні, хоча їх розв’язок конче потрібний.

Оптичні методи дослідження характеристик біотканин та, на основі цього, діагностики фізіологічного стану людини є одними з найбільш прийнятних, враховуючи можливість швидкої, безболісної неінвазивної діагностики.