В останні десятиріччя проблема охорони навколишнього середовища та оцінка впливу його забруднення на стан здоров’я населення набула пріоритетного значення в колі економічних проблем, пов’язаних з розвитком нашої держави.
Демографічна ситуація в Україні набуває дедалі більш катастрофічного забарвлення. По всій країні спостерігається зниження народжуваності, природного приросту, збільшення захворюваності та смертності серед працездатного населення. Значно зростають хвороби репродуктивної системи як серед жіночого так і чоловічого населення, що відповідним чином відображається на відтворенні населення.
Відомо, що соматичне здоров’я жінок багато в чому залежить від функціонування репродуктивної системи, на яку негативно впливають шкідливі чинники виробничого і навколишнього середовища, соціально-побутові умови проживання, стресові ситуації.
Погіршення здоров’я населення, особливо жінок дітородного віку, пов’язано з погіршенням екологічних умов. Розширення асортименту хімічних речовин, що застосовуються у народному господарстві, у тому числі сільськогосподарському виробництві, призвело до забруднення об’єктів навколишнього середовища комплексом шкідливих для здоров’я населення ксенобіотиків (пестициди, нітрати, важкі метали). Після аварії на ЧАЕС додався радіаційний чинник, який призвів до появи нової проблеми комбінованого впливу радіаційного і хімічних чинників.
Вивчення впливу хімічних забруднювачів атмосфери різних територій на стан здоров’я населення є актуальною проблемою. Причинами багатьох захворювань, в тому числі злоякісних новоутворень, патологій вагітності, вроджених вад розвитку та ряду інших є погіршення якості атмосферного повітря внаслідок його забруднення токсичними хімічними речовинами.
У вітчизняній гігієнічній та екологічній практиці вплив забруднювачів атмосферного повітря на здоров’я населення оцінюється на основі порівняння реальних концентрацій забруднюючих речовин з нормативними значеннями, що не відображає справжньої картини ризику погіршення стану здоров’я, який може бути пов'язаний з навколишнім середовищем. Це зумовлено рядом причин, насамперед різною чутливістю населення до впливу забруднювачів та відсутністю порогу шкідливої дії для канцерогенних, імунотоксичних, ембріотоксичних та інших речовин.
Проблема раціонального харчування населення складна і широкомасштабна. Вона – своєрідне відображення соціального добробуту країни та населення і, наразі, в Україні не вирішена, оскільки відсутня єдина державна політика в галузі харчування.
Людина сприймає світ, що її оточує цілісно: форма, колір, розташування та розміри предметів. їх оточення впливає на самопочуття, настрій, працездатність і , навіть, характер людини. Подібну інформацію людина сприймає через органи зору, але вона практично безсила змінити навколишнє середовище. Можна звити собі затишне гніздечко, але виходячи на вулицю, знову бачити одноманітність сірих будинків на фоні асфальтових доріг. Науково доведено, що такий міський пейзаж заполоняє шкідливим для людей “відеорядом”.
З давніх-давен український народ відрізнявся оригінальністю, естетичністю і змістовністю присадибних ділянок, які зумовлювали неповторний колорит і красу кожного окремого будинку і кожного селища в цілому. Майже неможливо було знайти ззовні схожі будівлі, що досягалось в основному не архітектурним мистецтвом, а мистецтвом “живого орнаменту”, який створювався завдяки єдиному неповторному ансамблю з квітів, дерев, будинку.
Мова йде про штучні джерела, які використовуються сумісно з оком людини. Штучне світло, починаючи від вогнища, нерозривно зв’язано з прогресом розвитку людства. При цьому однобоко розв’язуються задачі створення умов для максимальної працездатності людини, як оператора, посилення інформативності поля спостереження, а також комерційні успіхи реклами, заміни реального поля кіно, телебаченням тощо. Тобто, в даному аспекті конструктори знаходяться тільки на початковій стадії розв’язку проблеми. Що ж регламентує практичне застосування цього виду “технічного прогресу”?
Робляться спроби [1,2] розв’язування задачі пошуку “оптимального” джерела світла. Проте ці розв’язки є неповними і розв’язують задачу тільки в певному наближенні, хоча їх розв’язок конче потрібний.
Оптичні методи дослідження характеристик біотканин та, на основі цього, діагностики фізіологічного стану людини є одними з найбільш прийнятних, враховуючи можливість швидкої, безболісної неінвазивної діагностики.
Навколишнє середовище у наш час досить сильно забруднене радіоактивними відходами внаслідок випробувань ядерної зброї в минулі роки, роботи атомних електростанцій, переробки та збагачення радіоактивних матеріалів тощо. В Україні у більшості випадків радіоактивне забруднення пов’язане з викидом у повітря радіоактивних речовин під час аварії на ЧАЕС. Будь-яке прогнозування впливу цього забруднення на стан здоров’я населення (онкохороби), міграцію у менш забруднені регіони, вплив на економіку, а, виходячи з цього, відповідні дії в масштабі держави неможливі без невпинної діагностики стану радіоактивного забруднення харчових продуктів, будівельних матеріалів, митного контролю провезення радіоактивних речовин тощо та статистичної обробки результатів. Ці задачі, як правило, виконуються співробітниками екологічних інспекцій, санепідконтролю тощо. Для реалізації задачі неперервного контролю радіоактивного забруднення харчових продуктів на ринках міста співробітниками кафедри хімії та екологічної безпеки Вінницького національного технічного університету запропонована комп’ютерно-вимірювальна система (див. рис.1.)
Рис.1. Структура системи контролю радіоактивного забруднення харчових продуктів
Существует причинно-следственная связь между количеством техногенных выбросов органических веществ (антропогенными изменениями в окружающей среде) и численностью населения отдельных регионов планеты. Вследствие этого, идентификация органических загрязнителей является главной задачей экологического мониторинга. Совершенствование системы экологического мониторинга техногенных загрязнителей необходимо для изучения и улучшения экологической обстановки в Украине, что имеет важное социальное значение. Критический обзор опубликованных исследований свидетельствует о том, что проблема обнаружения микропримесей органических загрязнителей в окружающей среде в отсутствие стандартов остается не решенной. Актуальной задачей настоящего времени является развитие методологии физико-химических измерений, что может значительно расширить их прикладные возможности с получением достоверной информации о загрязнителях природных сред.
На підставі систематизованих підсумків аналітичних досліджень розвитку світової та вітчизняної науки і техніки пріоритетність мають дослідження, які сприяють збільшенню обсягів виробництва і розширенню ринків збуту вітчизняних конкурентноспроможних та імпортозамінних товарів та послуг, спрямуванню результатів виконання замовлених досліджень на скорочення строку освоєння конкурентноспроможних технологій і здешевлення виробництва імпортозамінної продукції. Тому надзвичайно актуальним та необхідним є напрям розвитку вітчизняної біотехнології з виробництва ефективних екологічно безпечних біологічно активних засобів профілактики та лікування у ветеринарній медицині.
Створення препаратів для потреб ветеринарної медицини охоплює визначення напрямків розробки, програми досліджень, розробку безпосередньо ветеринарних препаратів, методів контролювання якості продукції, розробку нормативної документації, необхідним та важливим елементом якої є вимоги екологічної безпеки під час виробництва та застосування препаратів.
В останні десятиріччя проблема охорони навколишнього середовища та оцінка впливу його забруднення на стан здоров’я населення набула пріоритетного значення в колі економічних проблем, пов’язаних з розвитком нашої держави. 
Проблема раціонального харчування населення складна і широкомасштабна. Вона – своєрідне відображення соціального добробуту країни та населення і, наразі, в Україні не вирішена, оскільки відсутня єдина державна політика в галузі харчування.
Оптичні методи дослідження характеристик біотканин та, на основі цього, діагностики фізіологічного стану людини є одними з найбільш прийнятних, враховуючи можливість швидкої, безболісної неінвазивної діагностики.
