ІІІ-ий Всеукраїнський з’їзд екологів з міжнародною участю

Значение радиоэкологических исследований Чернобыльской аварии в развитии современной экологии

Теоретическая экология и радиоэкология не обладала заметным выбором моделей и параметров пригодных для оценок и расчетов радиоэкологических процессов  в разного типа экосистемах. Кыштымская и,особенно, Чернобыльская авария показали четкую необходимость развития именно   теоретических исследований в данной области.

Эпизоотическая значимость экологических регионов Украины по сибирской язве

Сибирская язва - особо опасное инфекционное заболевание животных и человека. Опасность возникновения вспышек сибирской язвы заключается в том, что споры возбудителя могут сохранять патогенные свойства более 100 лет. Скотомогильники, где захоронены животные, погибшие от сибирской язвы, а также стационарно-неблагополучные пункты представляют опасность, поэтому выпасать скот на этих территориях, заготавливать из произрастающей там травы сено категорически запрещается.

Енергетичний підхід у розв’язанні еколого-економічних проблем раціонального агробудівництва

Розкрито особливості агробудівництва в системі агропромислового комплексу. Запропоновано методику енергетичної оцінки виробничого потенціалу підприємства, що дозволяє визначити екологічно доцільну технологію виробництва цегли.

Переущільнення ґрунтів – проблема сьогодення

На сучасному етапі розвитку науки про екологію ґрунту, раціональне та ефективне використання природних ресурсів є однією з найактуальніших задач розвитку й функціонування агропромислового комплексу України. Серед найголовніших – є проблеми переущільнення, недостатнього забезпечення вологою, зменшення запасів гумусу ґрунтів, що призводить до погіршення агрофізичних властивостей антропогенно-змінених ґрунтів. Усунення цих проблем є основною задачею сьогодення.

Вплив антропогенних факторів довкілля на захворювання щитовидної залози дітей

Одним з головних чинників виникнення тиреоїдних захворювань вважається недостатнє надходження йоду в організм людини внаслідок його нестачі у воді, ґрунті, продуктах харчування ендемічних регіонів [1-4].

Застосування геоінформаційних технологій при оцінці використання земельних ресурсів агломерацій

В сучасних умовах все більшого значення набуває дослідження питання раціонального використання земельних ресурсів в умовах агломерацій. Крім того неефективний та хаотичний перерозподіл земель агломерованих поселень привів до порушення екологічної рівноваги та зниження інтенсивності використання цінних в сільськогосподарському відношенні угідь. Покращення екологічної ситуації можна спромогтись шляхом розробки та реалізації відповідних програм.

Радіаційна ситуація в Україні через 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС

26 квітня 2011 року практично весь світ відзначив двадцять п’яту річницю з дня аварії на Чорнобильській АЕС. Одні країни обмежилися згадками у пресі, інші передачами по радіо і телебаченню, демонстраціями і форумами. У Києві 24–26 квітня відбулася безпрецедентна Міжнародна науково-практична конференція «Двадцять п’ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього», в роботі якої прийняли участь близько 725 вчених, державних і громадських діячів з 43 країн.

Екологічна безпека агросфери Вінниччини

Відомо, що ніяке суспільство не зможе функціонувати нормально, якщо не матиме високорозвиненого аграрного сектора і достатньої кількості продовольства для забезпечення населення. Аграрна галузь завжди посідала і посідатиме провідне місце в розв'язанні соціоекономіко-екологічних проблем.

Робота сільськогосподарських підприємств з використанням місцевих енергоресурсів

Особливістю енергетичного комплексу України є відсутність власних родовищ нафти, наявності деякої кількості газових родовищ, значних запасів вугілля, які можуть служити сировиною для виробництва моторного палива. Основною проблемою є повне (або не менше 80%) переведення сільських господарств на поновлювані палива місцевого виробництва.

Рижій посівний – екологічно безпечна олійна культура для виробництва біопального

В даний час основною олійною культурою для виробництва біодизелля в країнах ЄС та Україні є ріпак озимий та ярий. За прогнозами експертів секретаріату Координаційної ради з питань аграрної політики для заміни щорічного споживання 1,9 млн.т дизпалива потрібно 2,14 млн. т біодизелю, для чого необхідно використати 5,5 млн.т насіння ріпаку із розрахунку виробництва 1 кг біодизеля з 2,4 кг насіння ріпаку [1].

Сторінки

Subscribe to RSS - ІІІ-ий Всеукраїнський з’їзд екологів з міжнародною участю