ІІІ-ий Всеукраїнський з’їзд екологів з міжнародною участю

Направление примения шлама в технологии переработки фосфатного сырья Ново-Амросиевского месторождения

Производство фосфорных удобрений и других фосфорсодержащих продуктов до недавнего времени базировалось почти исключительно на высокосортном фосфорном сырье – алжирских фосфоритах и хибинских апатитах. Однако, некоторая ограниченность запасов фосфорного сырья, с одной стороны, и растущая потребность производства фосфорных удобрений, с другой стороны, вызвали необходимость использования других видов фосфорсодержащего сырья.

Дослідження забруднення атмосфери випарами бурового розчину

Приріст видобутку нафти  і газу в Україні в даний час і в майбутньому пов'язаний головним чином з бурінням нових нафтогазових свердловин. Нафтогазове будівництво здійснює безпосередній вплив на природні компоненти (літосферу, атмосферу, гідросферу, біосферу). Буріння свердловин пов’язане з руйнуванням порід, які складають переріз, що проходиться, і виникненням шламу, який видаляється із свердловини промивальною рідиною.

Роль нітрогенвмісних сполук в оцінці екологічного стану поверхневих штучних водоймах

В останні десятиліття проблема чистої води в багатьох країнах світу є однією з головних, оскільки діяльність людини сприяє значному погіршенню якості води поверхневих водних об’єктів. Сьогодні, плануючи водогосподарські заходи, потрібно враховувати загальний характер, тенденції і розміри втручання людини у природні процеси, реально оцінювати та прогнозувати екологічні, економічні та соціальні наслідки.

Модифіковані бетони для іммобілізації рідких радіоактивних відходів

Атомна енергетика займає одну з лідируючих позицій серед джерел енергозабезпечення життєдіяльності людства. Серед розвинених країн, Україна входить до першої десятки країн світу за кількістю діючих енергоблоків на атомних електростанціях (АЕС). Порівняно з іншими джерелами енергопостачання, природних запасів сировинних ресурсів для атомної енергетики за прогнозованими показниками вистачить на мільйони років.

Экологические аспекты выщелачивания благородных металлов из рудных концентратов

На сегодняшний день создание новых и совершенствование существующих методов извлечения благородных металлов из вторичного и минерального сырья является предметом теоретических и экспериментальных исследований в области гидрометаллургических процессов и оборудования.

Екологізація технологій виробництва вапновміщуючих будівельних матеріалів

Як відомо, основним шляхом міграції вуглецю в природі, який ініціюється фотосинтезом і диханням, є біологічний кругообіг  вуглекислий газ атмосфери - жива речовина - вуглекислий газ. Але в біологічному кругообігу бере участь порівняно невелика частка всієї земної маси вуглецю. Частина вуглецю з атмосферного «депо», де він утримується в кількості приблизно 700 млрд. тон, в вигляді вуглекислого газу виходить із кругообігу, відкладаючись у земній корі як осадова порода.

Застосування методології оцінювання життєвого циклу для аналізу процесів уловлення діоксиду вуглецю

Останнім часом турботи щодо кліматичних змін на Землі набувають все більшої актуальності. Відомо те, що кліматичні зміни викликані головним чином викидами парникових газів, серед яких найбільшої уваги заслуговують викиди діоксиду вуглецю. Основною причиною утворення викидів СО2 є спалювання палива для забезпечення світових енергетичних потреб.

Modeling of sorption equilibrium in two-component systems

Mesoporous silica-based adsorbents have been increasingly attracting the attention of researchers over the last decades due to their large, easy-to-modify surface areas. Immobilization of active chemical groups results in a substantial increase of binding capacity of silica gels for variety of metal ions and opens up a possibility to achieve effective alternatives for conventional sorbents. Preliminary modification is usually done by a simple silylating agent such as (3-aminopropyl)triethoxysilane (APTES). After that an increase of the organic chain with a variety of organic molecules, such as EDTA-anhydride, is possible. [1].

Радіологічний моніторинг підземних вод Житомирщини

Радіоактивне забруднення довкілля – неминучий чинник атомного століття. Особливо значне радіоактивне забруднення біосфери відбувається при аварійних ситуаціях (наприклад, катастрофа на ЧАЕС в 1986 році чи землетрус й виникненні цунамі в Японії в 2011 році).

Радіологічний моніторинг підземних вод Житомирщини

Радіоактивне забруднення довкілля – неминучий чинник атомного століття. Особливо значне радіоактивне забруднення біосфери відбувається при аварійних ситуаціях (наприклад, катастрофа на ЧАЕС в 1986 році чи землетрус й виникненні цунамі в Японії в 2011 році).

Сторінки

Subscribe to RSS - ІІІ-ий Всеукраїнський з’їзд екологів з міжнародною участю