В складі регіональної екомережі Чернігівської області виділяються такі основні елементи: 5 ключових територій (з них 4 — національного значення, 1 — місцевого значення), 5 сполучних територій (з них 2 — Пан-Європейського значення, 3 — регіонального значення), 1 відновлювальна територія національного значення („Замглай»).
В Україні створення екологічних мереж європейського рівня тільки розпочинається. Хоча для України, де ще збереглися значні масиви малопорушених природних екосистем, створення таких мереж є особливо актуальним. До екологічної мережі входять території з різним режимом використання, але які є взаємозалежними і функціонують як одна ціле. За своєю структурою екологічні мережі є ієрархічними системами, у які входять екологічні ядра та лінійно витягнуті елементи для з'єднання екоядер між собою, які називають екологічними коридорами.
Для збереження біотичного й ландшафтного різноманіття, репрезентативної екологічної мережі заповідних територій та еколого-збалансованого розвитку доцільним є створення регіональних ландшафтних парків (РЛП).
Закономірна взаємодія процесів техногенного впливу на природні ландшафти і реактивної самокомпенсації біогеоценозів визначає міру рівноваги екосистеми як об'єктивну характеристику її стійкості. З геофізичної та інженерно-екологічної позиції суть екологічних проблем зводиться до порушення стійкості екосистеми, яка безпосередньо впливає на її здатність до самовідновлення. Тому настільки важливим є визначення потенційної стійкості екосистем для прогнозування можливих наслідків, напрямів та масштабів антропогенного впливу на них. Особливо актуальним питанням є розробка теорії та методології прикладних засобів оцінки стійкості урбоекосистем.
У відповідності з “Програмою формування Загальноєвропейської екомережі на 1996-2000 роки” та “Загальнодержавною програмою формування національної екомережі України на період 2000-2015 роки” розроблені та затверджені програми формування регіональних екомереж адміністративних областей України.
Програма формування екологічної мережі Чернігівської області розроблена в контексті вимог та на виконання Закону України „Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" та Закону України „Про екологічну мережу України" та ряду концептуальних і методичних підходів. [3, 4, 5] її формування забезпечить збереження і відтворення біологічного і ландшафтного різноманіття та сприятиме дотриманню екологічної рівноваги на території Чернігівської області
В індустріальних регіонах в результаті синергідної дії різних антропогенних чинників відбуваються значні трансформаційні процеси в природних екосистемах, які призводять до значного збіднення біорізноманіття як головного екологічного механізму в утворенні захисного блоку екосистем.
Радіоекологічні дослідження, що проводилися на протязі 20 років в лісових екосистемах забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС виявили значні видові відмінності в здатності деревних порід до накопичення радіонуклідів, що залежить від форми радіонуклідів, агрохімічних властивостей ґрунтів, кліматичних умов, біологічних особливостей видів та інших факторів. Зважаючи на різноманітність комбінацій наведених факторів на території зони відчуження виникає необхідність детального вивчення особливостей накопичення 137Cs та 90Sr компонентами лісоутворюючих порід зони відчуження ЧАЕС.
Одним із основних ландшафтів є ліс. Під впливом забруднення лісові насадження починають втрачати природну стійкість і здатність до саморегуляції та самовідновлення. В результаті зростає ураження лісів шкідливими комахами, хворобами, омелою.
Тварина існувала та буде існувати поруч з людиною завжди. Є тварини, які спеціалізовано утримуються винятково для отримання продукції тваринницького походження (м’яса, молока, яєць, вовни, шкури та ін.) в господарствах різних форм власності, переважно поза територією міст.
В складі регіональної екомережі Чернігівської області виділяються такі основні елементи: 5 ключових територій (з них 4 — національного значення, 1 — місцевого значення), 5 сполучних територій (з них 2 — Пан-Європейського значення, 3 — регіонального значення), 1 відновлювальна територія національного значення („Замглай»).
У відповідності з “Програмою формування Загальноєвропейської екомережі на 1996-2000 роки” та “Загальнодержавною програмою формування національної екомережі України на період 2000-2015 роки” розроблені та затверджені програми формування регіональних екомереж адміністративних областей України.
Тварина існувала та буде існувати поруч з людиною завжди. Є тварини, які спеціалізовано утримуються винятково для отримання продукції тваринницького походження (м’яса, молока, яєць, вовни, шкури та ін.) в господарствах різних форм власності, переважно поза територією міст. 
