Зупинка поставок газу і відкритий військовий конфлікт з Росією не залишили політичному керівництву України іншого вибору, як впритул зайнятися посиленням енергетичної безпеки країни.
Стрімкий зліт тарифів на воду, газ і опалення ставить жирну крапку на епосі "тарифних" загравань влади з населенням. Ігри закінчилися, починається реальна боротьба за енергетичну, а з нею і національну безпеку України.
Основною зброєю в цій боротьбі повинна стати енергоефективність і тотальне енергозбереження. Останні опитування показують, що суспільство готове активно підключитися і співпрацювати з державою в битві за енергонезалежність України.
Всупереч поширеній думці, енергетична залежність України від східного сусіда не обмежується тільки газом. У 2013 році країна спожила 50 млрд м3 газу, з яких імпорт становить 28 млрд кубометрів, або 56%. Водночас, майже вся українська атомна енергетика працює на російському ядерному паливі.
At the end of June 2014 between Ukraine and the EU signed an economic part of the Association Agreement and the transaction as a whole. But why strategic direction for energy independence are reflected in it, do not correlate with existing government action?