Управління природоохоронною діяльністю

Регіональні екологічні проблеми Полтавщини та шляхи їх вирішення

tiz_009_zemlia.gifПроведено моніторинг стану виконання обласної екологічної Програми Полтавської області терміном до 2010р., в рамках якого виконано аналіз реалізації запланованих Програмою заходів

Стратегія регіональної екологічної безпеки Івано-Франківської області

tiz_009_zemlia.gifЕкологічна безпека регіону – це забезпечення відповідності наявних або прогнозованих екологічних умов території міжнародним стандартам якості довкілля, завданням збереження здоров'я людини, забезпечення сталого соціально-економічного розвитку регіону, захисту та відновлення навколишнього середовища.

Херсонські екологи попалися на хабарі в 39 тис. гривень

 У Херсоні за отримання хабара в 39 тисяч гривень затримано 4 працівників обласного управління екології на чолі з виконуючим обов'язки начальника.

Система екологічного менеджменту і аудиту (СЕМА) як одна з передумов екологічної політики держави

        Державна політика здійснюється в усіх напрямках життєдіяльності суспільства: політичному, оборонному, економічному, соціальному, екологічному. Усі вони, крім двох перших, реалізуються владними структурами не тільки на державному, але й на регіональному та місцевому (локальному) рівнях територіальної організації соціально-економічного життя держави. Цьому має сприяти не тільки розвиток відповідних наукових екологічних досліджень, законотворчої діяльності, а й розширення підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, випуск відповідної еколого-методичної літератури, положень національного законодавства, міжнародних нормативно-правових актів та рекомендацій міжнародних екологічних організацій, широка роз’яснювальна робота серед працівників органів державної влади місцевого самоврядування щодо екологічної політики держави.
       Основна мета менеджменту – узгоджене функціонування усіх зовнішніх та внутрішніх складових діяльності організації, тоді як управління – це процес прийняття рішень для досягнення визначеної мети.

Інформаційне забезпечення екологічного аудиту територій

        24 червня 2004 року був прийнятий закон України “Про екологічний аудит”. Цей Закон визначає основні правові та організаційні засади здійснення екологічного аудиту (ЕА) і спрямований на підвищення екологічної обґрунтованості та ефективності діяльності суб'єктів господарювання.
       На сьогодні ЕА самостійний вид діяльності, що набув свого розвитку стосовно підприємств, організацій, урбанізованих територій, інвестиційних проектів. Натепер існують різні методичні підходи до використання процедури ЕА. У світовій практиці діють наступні основні міжнародні стандарти екологічного менеджменту й екологічного аудиту: британський стандарт BS 7750 Інституту стандартів Великої Британії; стандарт CSAZ 750-94 Канадської асоціації стандартів; стандарти з екологічного аудиту і управління в сфері охорони навколишнього середовища Міжнародної організації стандартів  ISO серія 14000. Так, наприклад, міжнародним та національним стандартом ДСТУ ISO 19011 визначені провідні питання з ЕА, в тому числі систем екологічного менеджменту.

Регіональні екологічні проблеми Полтавщини та шляхи їх вирішення

        У період 1999-2001рр. на Полтавщині була розроблена й затверджена “Програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області  на період до 2010 року” (Програма). Перше п’ятиріччя функціонування Програми й останні тенденції в державній екологічній політиці України зумовили необхідність проведення моніторингу стану виконання Програми.

Управління екологічним станом ґрунтового покриву м. Харкова

        Здатність важких металів по-особливому накопичуватись у ґрунтах міста створює в місті акумулятивний геохімічний дисонанс, що, в свою чергу зумовлює впровадження додаткового механізму управління екологічною якістю міського середовища. При попаданні елементів техногенного походження відбувається порушення утвореної фізико-хімічної рівноваги в системі ґрунтовий покрив – ландшафт. Причому при простеженні стадійності  процесів трансформації ґрунтів і ландшафтів, що знаходяться під антропогенним навантаженням, встановлено, що в основі зміни у часі стадій техногенної зміни ґрунтових систем знаходяться не тільки  грунтово-геохімічні процеси, але й зумовлені ними продукти реакцій. В результаті стадійності прояву результатів накопичення  та міграції важких металів найбільш небезпечні наслідки можуть бути відстрочені у часі – виникати при затуханні первинних наслідків антропогенної дії. 

Басейновий підхід до управління водними ресурсами – перший етап до їх інтегрованого управління

Екологічна ситуація у водному господарстві, як і в цілому в країні не поліпшується внаслідок того, що значною мірою ще збереглися застарілі концептуальні погляди на природні ресурси та їх використання. Зокрема, річковий стік ніколи не розглядається як основа життєзабезпеченності водної екосистеми і людини.

Лісове господарство в системі природоохоронного управління річковими басейнами

Закон України „Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства”(2002, з подальшими  змінами) передбачає розроблення і затвердження на законодавчому рівні положень про басейновий принцип управління водокористуванням і охороною вод. Річковий басейн є цілісною енергетичною системою, тому такий принцип управління є доцільним не лише щодо водних ресурсів, а й  для комплексного природокористування та охорони природи.

Паспортизація об’єктів підвищеної небезпеки

Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України за дорученням Національної академії наук України виконує роботу "Паспортизація техногенних об’єктів підвищеної небезпеки" в рамках наукового проекту "Підвищення надійності та подовження ресурсу мостів, будівельних, промислових і транспортних систем" програми "Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин" ("Ресурс"), за результатами якої буде створено галузеву базу даних про об’єкти підвищеної небезпеки, що знаходяться  в підпорядкуванні  НАН України. Створення цієї бази проводиться відповідно Постанов Кабінету Міністрів України  від 11 липня 2002 р., №956  ”Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки” та від 29 серпня 2002 р., №1288  “Про затвердження Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів” ( із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №313   (313-2004-п ) від 11.03.2004 ) та наказів МНС України від 18 грудня 2000 р., № 338 ”Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів” та від 16.08.2005р., №140 "Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000р. №338".

Сторінки

Subscribe to RSS - Управління природоохоронною діяльністю