При оцінці будь-якої біологічної системи як складової частини біогеоценотичного покриву біосфери надзвичайно важливо встановити стан її біологічного різноманіття, яке, як зазначає І. Г. Ємельянов (1999), є найважливіший природний ресурс і джерело стабільності екосистем [1].
Те, що відбулося в п'ятницю в Японії, не можна назвати просто черговим землетрусом. Магнітуда досягла рекордних значень - 8,8 в епіцентрі, поруч з островом Хонсю.
У Японії поряд з першим реактором пошкодженої в результаті землетрусу атомної електростанції Фукусіма стався вибух. Про це повідомляє ВВС із посиланням на японські ЗМІ.
Метою даного дослідження стало вивчення думки різних груп населення стосовно екологічних, соціальних і економічних показників умов життєдіяльності населення, яке мешкає на радіоактивно забруднених територіях, та їх вплив на формування здоров’я.
Предметом дослідження були умови життя, що склалися в досліджуваному регіоні у віддалений період Чорнобильської аварії. Для вивчення умов життя населення зони гарантованого добровільного відселення була розроблена соціологічна анкета, яка досліджує основні категорії, що входять до трьох головних блоків сфер життєдіяльності: професійно-трудової сфери життєдіяльності; матеріально-побутової сфери; рекреаційно-культурної сфери.
З метою визначення суб’єктивного емоційного комфорту у суспільстві індивіда було використано Тест Інтегрального Індексу Соціального Самопочуття (ІІСС). Для характеристики загального стану здоров`я в процесі дослідження був використаний “Опитувальник загального здоров’я” (General Health Questionnaire GHQ).
За даними Міжнародного агентства з атомної енергії світові запаси урану становлять 8…10 млн. тонн. На таких запасах ядерна енергетика зможе працювати лише декілька десятків років. Однак ядерна енергетика здатна відновлювати штучне ядерне паливо – плутоній-239, хоча й дорожче в 3 – 4 рази від збагаченого природного.
За розрахунками учених світових запасів природного газу на потреби людства вистачить до 2070 року, а нафти до 2030. Не на багато довше вистачить і покладів вугілля. Однак, якби їх було й значно більше, то це все одно не мало б заспокоїти людство.
Навколишнє середовище у наш час досить сильно забруднене радіоактивними відходами внаслідок випробувань ядерної зброї в минулі роки, роботи атомних електростанцій, переробки та збагачення радіоактивних матеріалів тощо. В Україні у більшості випадків радіоактивне забруднення пов’язане з викидом у повітря радіоактивних речовин під час аварії на ЧАЕС. Будь-яке прогнозування впливу цього забруднення на стан здоров’я населення (онкохороби), міграцію у менш забруднені регіони, вплив на економіку, а, виходячи з цього, відповідні дії в масштабі держави неможливі без невпинної діагностики стану радіоактивного забруднення харчових продуктів, будівельних матеріалів, митного контролю провезення радіоактивних речовин тощо та статистичної обробки результатів. Ці задачі, як правило, виконуються співробітниками екологічних інспекцій, санепідконтролю тощо. Для реалізації задачі неперервного контролю радіоактивного забруднення харчових продуктів на ринках міста співробітниками кафедри хімії та екологічної безпеки Вінницького національного технічного університету запропонована комп’ютерно-вимірювальна система (див. рис.1.)
Рис.1. Структура системи контролю радіоактивного забруднення харчових продуктів
Науково-виробниче підприємство „Спаринг-Віст Центр” було організоване науковцями воєнно-промислового комплексу колишнього СРСР, які поставили перед собою задачу налагодити випуск сучасних, надійних, точних і, в той же час, конкурентоспроможних приладів і систем радіаційного контролю.
Серед головних факторів, які негативно впливають на навколишнє середовище, особливе місце по своїй значимості та ступеню впливу на довкілля, займає техногенне забруднення атмосфери. Дія цього фактора викликає пригнічення росту та розвитку рослин, також досить вразливими є лісові екосистеми. Ступінь пошкодження лісових насаджень знаходиться в прямій залежності від фітотоксичності забруднювачів атмосфери.
Невід’ємним компонентом екологічного стану сільськогосподарських земель в сучасних умовах є забруднення ґрунтів радіоактивними елементами, що значно ускладнює ведення сільськогосподарського виробництва в поліських радіонуклідно забруднених районах України.
При оцінці будь-якої біологічної системи як складової частини біогеоценотичного покриву біосфери надзвичайно важливо встановити стан її біологічного різноманіття, яке, як зазначає І. Г. Ємельянов (1999), є найважливіший природний ресурс і джерело стабільності екосистем [1].
За даними Міжнародного агентства з атомної енергії світові запаси урану становлять 8…10 млн. тонн. На таких запасах ядерна енергетика зможе працювати лише декілька десятків років. Однак ядерна енергетика здатна відновлювати штучне ядерне паливо – плутоній-239, хоча й дорожче в 3 – 4 рази від збагаченого природного. 
Невід’ємним компонентом екологічного стану сільськогосподарських земель в сучасних умовах є забруднення ґрунтів радіоактивними елементами, що значно ускладнює ведення сільськогосподарського виробництва в поліських радіонуклідно забруднених районах України. 
