Радіоекологія, Чорнобильська катастрофа

Соціально-екологічні аспекти умов життя на радіоактивно забруднених територіях

        Метою даного дослідження стало вивчення  думки різних груп населення стосовно екологічних,  соціальних і економічних показників умов життєдіяльності населення, яке мешкає на радіоактивно забруднених територіях, та їх вплив на формування  здоров’я.
       Предметом дослідження були умови життя, що склалися в досліджуваному регіоні у віддалений період Чорнобильської аварії. Для вивчення умов життя населення зони гарантованого добровільного відселення була розроблена соціологічна анкета, яка досліджує основні категорії, що входять до трьох головних блоків сфер життєдіяльності: професійно-трудової сфери життєдіяльності; матеріально-побутової сфери; рекреаційно-культурної сфери. 
       З метою визначення суб’єктивного емоційного комфорту у суспільстві індивіда було використано Тест Інтегрального Індексу Соціального Самопочуття (ІІСС). Для характеристики загального стану здоров`я в процесі дослідження був використаний “Опитувальник загального здоров’я” (General Health Questionnaire GHQ).

Екологічні, енергетичні й біологічні аспекти індукційного методу дезактивації радіоактивних відходів

За даними Міжнародного агентства з атомної енергії світові запаси урану становлять 8…10 млн. тонн. На таких запасах ядерна енергетика зможе працювати лише декілька десятків років. Однак ядерна енергетика здатна відновлювати штучне ядерне паливо – плутоній-239, хоча й дорожче в 3 – 4 рази від збагаченого природного.

Екологічні аспекти відновлювальної енергетики низькобар’єрного ядерного синтезу

За розрахунками учених світових запасів природного газу на потреби людства вистачить до 2070 року, а нафти до 2030. Не на багато довше вистачить і покладів вугілля. Однак, якби їх було й значно більше, то це все одно не мало б заспокоїти людство.

Система контролю радіоактивного забруднення харчових продуктів

        Навколишнє середовище у наш час досить сильно забруднене радіоактивними відходами внаслідок випробувань ядерної зброї в минулі роки, роботи атомних електростанцій, переробки та збагачення радіоактивних матеріалів тощо. В Україні у більшості випадків радіоактивне забруднення пов’язане з викидом у повітря радіоактивних речовин під час аварії на ЧАЕС. Будь-яке прогнозування впливу цього забруднення на стан здоров’я населення (онкохороби), міграцію у менш забруднені регіони, вплив на економіку, а, виходячи з цього, відповідні дії в масштабі держави неможливі без невпинної діагностики стану радіоактивного забруднення харчових продуктів, будівельних матеріалів, митного контролю провезення радіоактивних речовин тощо та статистичної обробки результатів. Ці задачі, як правило, виконуються співробітниками екологічних інспекцій, санепідконтролю тощо. Для реалізації задачі неперервного контролю радіоактивного забруднення харчових продуктів на ринках міста співробітниками кафедри хімії та екологічної безпеки Вінницького національного технічного університету запропонована комп’ютерно-вимірювальна система (див. рис.1.)
 
Рис.1. Структура системи контролю радіоактивного забруднення харчових продуктів
 

Сучасні вітчизняні прилади радіаційного контролю торгової марки “Екотест”

        Науково-виробниче підприємство „Спаринг-Віст Центр” було організоване науковцями воєнно-промислового комплексу колишнього СРСР, які поставили перед собою задачу налагодити випуск сучасних, надійних, точних і, в той же час, конкурентоспроможних приладів і систем радіаційного контролю.

Особливості впливу радіаційного забруднення на лісове господарство Черкаського регіону

        Серед головних факторів, які негативно впливають на навколишнє середовище, особливе місце по своїй значимості та ступеню впливу на довкілля, займає техногенне забруднення атмосфери. Дія цього фактора викликає пригнічення росту та розвитку рослин, також досить вразливими є лісові екосистеми. Ступінь пошкодження лісових насаджень знаходиться в прямій залежності від фітотоксичності забруднювачів атмосфери.

Ефективність технологій вирощування зернобобових культур в умовах радіоактивного забруднення

Невід’ємним компонентом екологічного стану сільськогосподарських земель  в сучасних умовах є забруднення ґрунтів радіоактивними елементами, що значно ускладнює ведення  сільськогосподарського виробництва в поліських радіонуклідно забруднених районах України.  

Проблеми нормативного регулювання оцінки радонової небезпеки територій забудови та шляхи їх вирішення

        Законодавством України передбачається визначення радонової небезпеки територій забудови – урахування виділення радону із землі та рівня гамма-випромінювання [1]. Проте, у нормативних документах [2,3] не визначені відповідні радіаційні параметри та рівні дій.
       Міжнародною комісією з радіаційного захисту рекомендовано вважати територію забудови радононебезпечною, якщо щільність потоку (ЩП) радону з поверхні ґрунту перевищує 60 мБк*м-2*с-1. У Росії таким рівнем є 80 мБк*м-2*с-1, а потужність еквівалентної дози (ПЕД) гамма-випромінювання – 0,15 мкЗв*год-1. У багатьох країнах Європи також визначають радононебезпечність територій, але при цьому нормується об’ємна активність (ОА) радону у ґрунтовому повітрі. Найчастіше рівень дій ОА радону в ґрунтовому повітрі становить 50 кБк/м3. 

Радіаційна ситуація в аграрній сфері України через 20 років після аварії на Чорнобильській АЕС і проблеми сільськогосподарської радіоекології

        У колі проблем, що виникли після аварії на Чорнобильській АЕС – медичних, соціальних, економічних, найважливіше місце займають екологічні, тому що саме радіонуклідне забруднення навколишнього середовища стало первинним, яке породило решту проблем. І серед об’єктів довкілля першочергова роль належить забрудненню сільськогосподарських угідь, яке стало одним з найтяжчих наслідків аварії.  

Радіаційний моніторинг газо-аерозольних викидів Рівненської АЕС

        Розвиток ядерної енергетики, а також пов’язаних з нею наукових досліджень та технологій призвели до збільшення радіаційного фону. Технологічно змінений природний радіаційний фон (окрім випромінювання природних радіонуклідів та космічного випромінювання) у значній мірі залежить від використання у практичній діяльності ядерної енергії, зокрема від роботи атомних електростанцій. Об’єктом дослідження є атмосферне повітря навколо Рівненської АЕС, а предметом – показники викидів основних радіонуклідів-забруднювачів.
       Радіонуклідний склад викидів атомних електростанцій істотно залежить від типу реактора і в меншому ступені від його модифікації. Кількісний склад радіоактивних викидів залежить від стану активної зони, умов експлуатації та особливостей очищення. Викиди реакторів типу ВВЕР-440 та ВВЕР-1000 характеризуються однаковим кількісним та якісним складом і за величиною істотно відрізняється від викидів реакторів типу РБМК. Викиди кожної окремої АЕС істотно відрізняються за величиною. Дані по газо-аерозольних викидах дозволяють кількісно оцінити вплив АЕС на навколишнє середовище. 

Сторінки

 
Subscribe to RSS - Радіоекологія, Чорнобильська катастрофа