Атмосфера

Визнано, що майже дві третини населення України мешкає на територіях, де, згідно з експертними оцінками, стан забруднення атмосферного повітря не відповідає гігієнічним нормам [1,2].

В даний час проблема захищеності навколишнього природного середовища від антропогенного навантаження, що постійно посилюється, набуває все більших масштабів. Одним з основних індикаторів антропогенного навантаження на територію є стан підстилаючої поверхні.  

Розглянуті можливі наслідки впливу геодинамічних процесів, на процеси, які відбуваються в атмосфері. Визначено, що широтна зональність атмосфери має аналоги широтної зональності прояву геодинамічних процесів.

        ВО ПМЗ є одним із найбільших представників машинобудівної галузі на території України. Воно має у своїй структурі весь комплекс цехів і технологічних процесів, характерних для будь-якого великого машинобудівного підприємства. Одним із потужних підрозділів ВО ПМЗ є ТЕЦ. Незважаючи на те, що ТЕЦ використовує найбільш сприятливе з екологічної точки зору паливо-природний газ, все рівно відбувається забруднення атмосферного повітря.

       Крім викидів у атмосферу шкідливих домішок, забруднення повітря від ТЕЦ відбувається шляхом теплових викидів. Теплові викиди ТЕЦ мають температуру 110-140?С, що сприяє виникненню такого специфічного явища в атмосфері, як інверсія. Шари інверсії мають абсолютно стійку стратифікацію, яка зашкоджує розвиткові конвекції, тому їх називають затримуючими шарами. Інверсійний шар створює перешкоду для висхідного потоку. Повітря в цьому потоці щільніше повітря в інверсійному шарі. Тому повітря, яке підіймається, дійшовши до інверсійного шару, не може проникнути у нього і розтікається у сторони. Шкідливі домішки, які знаходяться в холодному шарі повітря, не мають змоги піднятися вгору і розсіятися в атмосфері. Тому відбувається інтенсивне накопичення цих домішок у приземному шарі атмосфери.

В наш час з ростом і бурхливим розвитком промисловості велика увага приділяється її екологічній обґрунтованості, а саме проблемі очищення та утилізації відходів. Один з найбільш шкідливих відходів промисловості – газові викиди підприємств. Серед потужних забруднювачів атмосфери особливе місце займає ливарне виробництво.

В останні десятиріччя проблема охорони навколишнього середовища та оцінка впливу його забруднення на стан здоров’я населення набула пріоритетного значення в колі економічних проблем, пов’язаних з розвитком нашої держави.

        Вивчення впливу хімічних забруднювачів атмосфери різних територій на стан здоров’я населення є актуальною проблемою. Причинами багатьох захворювань, в тому числі злоякісних новоутворень, патологій вагітності, вроджених вад розвитку та ряду інших є погіршення якості атмосферного повітря внаслідок його забруднення токсичними хімічними речовинами.

       У вітчизняній гігієнічній  та екологічній практиці вплив забруднювачів атмосферного повітря на здоров’я населення оцінюється на основі порівняння реальних концентрацій забруднюючих речовин з нормативними значеннями, що не відображає справжньої картини ризику погіршення стану здоров’я, який може бути пов'язаний з навколишнім середовищем. Це зумовлено рядом причин, насамперед різною чутливістю населення до впливу забруднювачів та відсутністю порогу шкідливої дії для канцерогенних, імунотоксичних, ембріотоксичних та інших речовин. 

        Транспортування основної частини вугілля від шахт до центральних збагачувальних фабрик (ЦЗФ) і від ЦЗФ до користувачів здійснюється залізничним транспортом. Для транспортування вугілля використовують чотириосні вагони вантажністю 63 т. З метою раціонального використання вагонів завантаження здійснюється з перевантаженням 1,5...3,5т. В результаті чого над поверхнею вагону утворюється шапка висотою до 700 мм. Під час формування вугільних потягів при спуску з “гірки” здійснюється зіткнення вагонів, внаслідок чого із них висипається частина вугілля, забруднюючи міжрейкове полотно і навколишнє середовище пилом. Витрачається вугілля і при транспортуванні від вивітрювання( із розрахунку 0,25% витрат на 1 вагон при дальності транспортування до 50 км ). Тільки на станції Дебальцеве за рік утворюється до 10тис.т вугілля. В процесі очищення полотна робітники підлягають дії пилу, який вміщує до 8 % вільного двоокису кременю. Концентрація пилу в повітрі сягає до 120 мг/м3, що може призвести до забруднення повітря і захворювань органів дихання. 

        Димові гази, що виникають в ході протікання технологічних процесів мають відповідні закономірності їх утворення. Визначивши ці закономірності для кожного конкретного виробничого процесу, отримаємо можливість розрахувати викиди димових газів по поточним технологічним параметрам роботи промислового підприємства. Саме такі параметричні екологічні системи моніторингу (ПЕСМ)  функціонують на більшості підприємств України.