Оцінка екологічних ризиків для здоров’я населення є новим інструментом екологічної політики в Україні. Результати пілотного проекту, який був реалізований за міжнародної підтримки в м. Запоріжжі для обмеженої кількості підприємств, показав принципову можливість застосування методології Агентства з охорони довкілля США (EPA U.S.) з оцінки ризиків здоров’ю населення в умовах України. Одним з ключових елементів цієї методології є визначення концентрації забруднюючих речовин розрахунковим шляхом в приземному шарі атмосферного повітря. Для цього використовуються різні програмні комплекси, які реалізують відповідні моделі поширення забруднювачів в атмосфері. Складність адаптації цих моделей до умов України серед іншого полягає у необхідності виконання великого обсягу підготовчих робіт (препроцесінг). Це, зокрема, стосується таких параметрів, як визначення типу та характеристики землекористування, точне положення стаціонарних джерел відносно проживання населення та ін. Відсутність підготовлених даних на територію дослідження і зумовлено використання найбільш сучасних геоінформаційних технологій, і зокрема, даних дистанційного зондування Землі аерокосмічними методами та відповідного програмного забезпечення, які доступні на ринку України.
Постановка проблеми. До системи екологічного моніторингу Дніпра входить і соціальний компонент. Його треба розглядати як невід’ємну частину здійснення природоохоронної діяльності.
Одним із життєво важливих компонентів гідросфери планети та необхідною складовою соціально-економічного розвитку є водні ресурси. Екологічно руйнівні моделі суспільного розвитку в багатьох країнах світу призвели до значної деградації водних ресурсів та погіршення якості води. Науковцями кафедр екології і загальної екології та природокористування Черкаського державного технологічного університету було розроблено проект щодо моніторингу екологічного стану басейну р. Дніпро Черкаського регіону.
Катастрофа на Чорнобильській атомній станції призвела до ураження територій багатьох країн світу. Наслідки цього лиха для довкілля ще довго будуть відчуватись і в Україні. Не дивлячись на те, що в зоні відчуження було проведено цілий ряд досліджень, об’єктами яких були різноманітні представники біоти, наслідки катастрофи для бактерій практично не було вивчено.
Закон України „Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства”(2002, з подальшими змінами) передбачає розроблення і затвердження на законодавчому рівні положень про басейновий принцип управління водокористуванням і охороною вод. Річковий басейн є цілісною енергетичною системою, тому такий принцип управління є доцільним не лише щодо водних ресурсів, а й для комплексного природокористування та охорони природи.
Внаслідок антропогенного надходження біогенних речовин у водні об’єкти відбувається інтенсивне розмноження водоростей. Це значно погіршує якість питної води. Виникають не тільки неприємний запах та смак. Вода набуває токсичності в результаті виділення водоростями отруйних метаболітів [2].
Проблема забруднення повітря стала надзвичайно гострою в останні десятиліття. Розуміючи це, людина запроваджує нові, досконалі технології, які забезпечують мінімальне забруднення повітря, створює спеціальні моніторингові служби для попередження забруднення та охорони повітряного середовища.
Розглядається проблема організації моніторингового центру екології регіону. Зазначена проблема має комплексний організаційно-науковий характер і повинна бути вирішена відповідними регіональними державними структурами на базі існуючого наукового потенціалу НАНУ та вищих навчальних закладів України.
Радіоактивні речовини поступають в оточуюче середовище з різноманітних технічних джерел та в результаті різних процесів. Зокрема, антропогенні джерела включають ядерні випробовування та ядерний паливний цикл.
Значна просторова розпорошеність та велика кількість об’єктів впливу, а також різноманітність технологічних процесів та широкий спектр забруднювачів ускладнюють екологічний моніторинг на залізничному транспорті і потребують нових рішень для його практичної реалізації. Нами створена спеціальна інформаційно-аналітична система екологічного моніторингу з комп’ютерним забезпеченням “Екотранс”, яка дозволяє проводити обробку значного об’єму інформації, що накопичується на підприємствах залізничного транспорту України, проводити його аналіз і прогноз, а також виконувати комплекс рішень на різних рівнях управління екологічною безпекою [1, 2]. На теперішній час створений відповідний банк екологічних даних за 1997-2005 роки для однієї з залізниць – Придніпровської та проведене впровадження системи в практику роботи цієї залізниці. Розроблена система надійна, проста в обслуговуванні і достатньо інформативна. Вона дозволяє проводити моніторинг стану атмосфери, води та наявності відходів.
Постановка проблеми. До системи екологічного моніторингу Дніпра входить і соціальний компонент. Його треба розглядати як невід’ємну частину здійснення природоохоронної діяльності. 
Катастрофа на Чорнобильській атомній станції призвела до ураження територій багатьох країн світу. Наслідки цього лиха для довкілля ще довго будуть відчуватись і в Україні. Не дивлячись на те, що в зоні відчуження було проведено цілий ряд досліджень, об’єктами яких були різноманітні представники біоти, наслідки катастрофи для бактерій практично не було вивчено.
Закон України „Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства”(2002, з подальшими змінами) передбачає розроблення і затвердження на законодавчому рівні положень про басейновий принцип управління водокористуванням і охороною вод. Річковий басейн є цілісною енергетичною системою, тому такий принцип управління є доцільним не лише щодо водних ресурсів, а й для комплексного природокористування та охорони природи.
Внаслідок антропогенного надходження біогенних речовин у водні об’єкти відбувається інтенсивне розмноження водоростей. Це значно погіршує якість питної води. Виникають не тільки неприємний запах та смак. Вода набуває токсичності в результаті виділення водоростями отруйних метаболітів [2]. 
Проблема забруднення повітря стала надзвичайно гострою в останні десятиліття. Розуміючи це, людина запроваджує нові, досконалі технології, які забезпечують мінімальне забруднення повітря, створює спеціальні моніторингові служби для попередження забруднення та охорони повітряного середовища.
Розглядається проблема організації моніторингового центру екології регіону. Зазначена проблема має комплексний організаційно-науковий характер і повинна бути вирішена відповідними регіональними державними структурами на базі існуючого наукового потенціалу НАНУ та вищих навчальних закладів України. 
