Законом України «Про загальнодержавну програму розвитку водного господарства України» (2002р.) передбачено створення організаційних і законодавчих засад управління водним господарством за басейновим принципом.
Забруднення нафтопродуктами Чорного моря на сьогодні є однією з актуальних проблем Чорноморського регіону. Не дивлячись на те, що катастрофічних розливів нафти у Чорному морі за останні роки не спостерігалось, Чорне море належить до водойм з високим рівнем забруднення
На сьогодні річкова мережа України у більшості трансформована як за руслами, так і за басейнами [ 1-3, 6-12]. Антропоцентричний підхід до оцінки стану водного середовища з охорони водних ресурсів дав досить неприємні наслідки, зокрема : одноразово з деградацією малих річок
Сучасне місто є складною багатофункціональною системою, що поєднує у собі промислові підприємства, житлову забудову, розвинуту транспортну та комунальну інфраструктуру. Характерною ознакою сучасності є постійне зростання темпів розбудови міст за рахунок зменшення площ зелених насаджень і відповідної втрати їх основних природоохоронних функцій.
Основною метою Державної цільової екологічної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища (НПС) є удосконалення системи моніторингу НПС та накопичення даних, у тому числі, в таких напрямах, як вплив на атмосферне повітря викидами, скиди стічних вод та накопичення промислових відходів підприємств різних галузей народного господарства.
У всіх розвинутих країнах якість води є предметом особливої уваги держави, засобів масової інформації та населення. Оцінка якості води є досить трудомістким завданням, оскільки базується на порівнянні середніх концентрацій, які спостерігаються в пункті контролю якості вод з установленими нормами для кожного інгредієнта.
В питаннях поводження з транскордонним водними об’єктами ми стикаємося з проблемою обробки великих масивів даних, отриманих з різних джерел. З точки зору міжнародного права Сіверський Донець є двічі транскордонний
В даний час проблема захищеності навколишнього природного середовища від антропогенного навантаження, що постійно посилюється, набуває все більших масштабів. Одним з основних індикаторів антропогенного навантаження на територію є стан підстилаючої поверхні.
Україна вибрала європейський шлях розвитку своєї країни і поступово адаптує своє законодавство, інвестиційну політику та технологічні розробки в екологічній галузі відповідно до європейських стандартів.
Довгострокові прогнози науковців всього світу свідчать про появу великої кількості нових технологій виробництва біопалива, адже традиційне на сьогодні виробництво біопалива з рослинної сировини вимагає
Законом України «Про загальнодержавну програму розвитку водного господарства України» (2002р.) передбачено створення організаційних і законодавчих засад управління водним господарством за басейновим принципом.
