Секція 3. Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія

Вивчення біогеохімічного складу та впливу сапропелів озер Шацької групи на фізіолого-біохімічні показники рослин

Центральна частина дна більшості Шацьких озер на глибині 7-10 м заповнена сапропелевими, алевропелітовими мулами, які на 47-66% складаються з пелітової маси (органіка, тонкодисперсний кварц, польові шпати і домішки глинистих мінералів) та на 28-43% з алевриту з 4-7% домішок піску.

Ефективність технологій вирощування зернобобових культур в умовах радіоактивного забруднення

Невід’ємним компонентом екологічного стану сільськогосподарських земель  в сучасних умовах є забруднення ґрунтів радіоактивними елементами, що значно ускладнює ведення  сільськогосподарського виробництва в поліських радіонуклідно забруднених районах України.  

Проблеми нормативного регулювання оцінки радонової небезпеки територій забудови та шляхи їх вирішення

        Законодавством України передбачається визначення радонової небезпеки територій забудови – урахування виділення радону із землі та рівня гамма-випромінювання [1]. Проте, у нормативних документах [2,3] не визначені відповідні радіаційні параметри та рівні дій.
       Міжнародною комісією з радіаційного захисту рекомендовано вважати територію забудови радононебезпечною, якщо щільність потоку (ЩП) радону з поверхні ґрунту перевищує 60 мБк*м-2*с-1. У Росії таким рівнем є 80 мБк*м-2*с-1, а потужність еквівалентної дози (ПЕД) гамма-випромінювання – 0,15 мкЗв*год-1. У багатьох країнах Європи також визначають радононебезпечність територій, але при цьому нормується об’ємна активність (ОА) радону у ґрунтовому повітрі. Найчастіше рівень дій ОА радону в ґрунтовому повітрі становить 50 кБк/м3. 

Екологічний метод боротьби з колорадським жуком

Сьогодні у світовій сільськогосподарській практиці проблема колорадського жука залишається злободенною. Хімічний метод боротьби з цим шкідником картоплі достатньо ефективний, але екологічно підступний, бо забруднює навколишнє середовище.

Заплава р. Десни як сполучна територія структурних елементів пропонованої екомережі Чернігівської області

Програма формування екологічної мережі Чернігівської області розроблена в контексті вимог та на виконання Закону України „Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" та Закону України „Про екологічну мережу України" та ряду концептуальних і методичних підходів. [3, 4, 5] її формування забезпечить збереження і відтворення біологічного і ландшафтного різноманіття та сприятиме дотриманню екологічної рівноваги на території Чернігівської області

Зоогенні механізми утворення захисного блоку екосистем в умовах посиленого тиску антропогенних чинників в індустріальних регіонах

В індустріальних регіонах в результаті синергідної дії різних антропогенних чинників відбуваються значні трансформаційні процеси в природних екосистемах, які призводять до значного збіднення біорізноманіття як головного екологічного механізму в утворенні захисного блоку екосистем.

Особливості накопичення та розподілу радіонуклідів в компонентах лісових екосистем зони відчуження

        Радіоекологічні дослідження, що проводилися на протязі 20 років в лісових екосистемах забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС виявили значні видові відмінності в здатності деревних порід до накопичення радіонуклідів, що залежить від форми радіонуклідів, агрохімічних властивостей ґрунтів, кліматичних умов, біологічних особливостей видів та інших факторів.  Зважаючи на різноманітність комбінацій наведених факторів на території зони відчуження виникає необхідність детального вивчення особливостей накопичення 137Cs та 90Sr компонентами лісоутворюючих порід зони відчуження ЧАЕС.

Сорбційні біокомплекси для знешкодження ксенобіотиків

        В останні десятиріччя невпинно зростає забруднення біосфери різними ксенобіотиками. Серед них – хімічні забруднювачі, такі як гербіциди та пестициди, відходи хімічних виробництв, важкі метали, нафта та нафтопродукти, шкідливі речовини життєдіяльності людини. Для очищення довкілля від таких забруднень широко впроваджуються біотехнологічні методи з використанням деструктивних властивостей мікроорганізмів.
       Сорбційні     технології перспективні для виділення  та концентрування корисної природної мікрофлори при створенні ефективних сорбційно-біологічних систем детоксикації забруднювачів. Сорбційний біокомплекс являє собою каталізатор при здійсненні біотехнологічних процесів, ефективність дії якого залежить від природи сорбенту-носія мікроорганізмів та бактеріальної складової певної спрямованості.
       Проведено дослідження по виділенню та інкубації природної популяції мікроорганізмів, адаптації її до засвоювання конкретного типу забруднювача: нафта та нафтопродукти; гербіциди та пестициди; осад каналізаційних госп-фекальних стоків. Вивчено здатність до розкладу забруднювача мікроорганізмами, іммобілізованими на поверхні сорбційної матриці та у вільному стані.

Деградація грунтів у дельтах річок внаслідок регулювання стоку

Інтенсивне регулювання стоку великих річок усього світу призводить до значної деградації ландшафтів (в першу чергу – ґрунтів і рослинності) в їх дельтах на площі у багато мільйонів гектарів. Найшвидше й найглибше деградаційні процеси відбуваються при створенні на річках великих водосховищ (або їх каскадів) і відведенні значної  кількості річкової води для водопостачання й особливо – для зрошення.

Агроекологічні принципи створення системи землеробства на осушуваних заплавних грунтах гумідної зони

В умовах інтенсифікації сільськогосподарського виробництва виникає багато проблем, серед яких особливе місце посідає охорона довкілля. Ця проблема надто гостро стоїть в зоні осушувальних меліорацій, де проходить активна зміна водно-повітряного та мінерального режимів, мікробіологічних процесів і природних біогеоценозів.

Сторінки

Subscribe to RSS - Секція 3. Проблеми загальної екології та захисту біосфери. Агроекологія та радіоекологія