Скачати

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3

Оцінка природного потенціалу території та антропогенного навантаження

Дуже часто функції, які має виконувати геосистема, можуть входити в супереч­ність з її природними властивостями. Це пов'язано з тим, що по відношенню до кожної функції геосистема характеризується пев­ним природним потенціалом - здатністю виконувати цю функцію, зберігаючи при цьому свою структуру та природні особливості. Концепцію природного потенціалу ландшафту розробили німецькі і чеські геоекологи.

Важливе місце належить оцінюванню природного потенціалу геосистеми. Є три підходи до цього: оцінка потенціалу в балах, у вартісних (грошових) показниках і в натуральних одиницях.

Бальне оцінювання потенціалу зводиться до такого:

1) для кожної функції, які виконує геосистема (рекреаційна, естетична тощо), встановлюються характерис­тики геосистеми, які визначають її здатність виконувати цю функ­цію. Наприклад, для функції літнього короткочасного відпочинку такими характеристиками є: близькість до водойми, температура повітря влітку, повторюваність гроз, похмурих днів та інших не­сприятливих атмосферних явищ, тип сучасної рослинності, почленованість рельєфу, механічний склад ґрунту тощо. За методикою оцінювання природних потенціалів враховується 28 характеристик;

2) для кожної характеристики розробляється шкала, яка пе­реводить реальні значення цієї характеристики в бали сприятливості її значень для даної функції. Наприклад, від нульового ба­ла, якому відповідають значення характеристики, за яких геосистема абсолютно непридатна для виконання даної функції, до 10 - максимально сприятливе для даної функції значення;

3) для кожної з цих характеристик експертним шляхом визна­чається ступінь її суттєвості з точки зору забезпечення даної функ­ції. Наприклад, для функції літнього відпочинку ступінь суттє­вості такої характеристики геосистеми, як близькість її до водойми, оцінюється коефіцієнтом 0,8, середня температура липня - 0,5, тип рослинності - 0,9, механічний склад ґрунту - 0,3 і т. д.;

4) для геосистеми визначаються значення характеристик і за розробленими для них шкалами ці значення переводяться в оці­нювальні бали;

5) обчислюється значення природного потенціалу як середнє арифметичне балів або як їх середнє геометрич­не. Останній спосіб визначення середнього балу більш виправданий, ос­кільки наявність нульового бала хоч би однієї з характеристик геосистеми визначає її абсолютну непридатність для виконання даної функції.

6) за отриманими для кожної геосистеми оцінками складаєть­ся карта природного потенціалу досліджуваного регіону.

Недоліком такого підходу є його певна суб'єктивність (її зу­мовлюють етапи другий і третій наведеної методики оцінювання). Проте в багатьох випадках він єдино можливий і тому ним най­більше користуються.

Оцінка природного потенціалу в грошових одиницях ґрунтується на визначенні вартості продукції, яку можна отримати за рахунок використання ресурсу геосистеми за певний проміжок ча­су (наприклад, вартості врожаю, одержаного в геосистемі за один рік, вартості деревини, яку можна отримати з геосистеми при руб­ках певного режиму тощо), або загальну вартість ресурсу (еко­номічна оцінка землі).

Його недоліки ви­пливають з невідповідності діючих цін справжній вартості ресур­сів, а також з неможливості безпосередньої оцінки в грошових одиницях різних по­тенціалів нересурсного характеру (наприклад, потенціалу відновлення).

Для оцінки природного потенціалу геосистеми можна викорис­товувати окремі показники, наприклад, бонітет ґрунту (для агропотенціалу), рекреаційну ємність   ландшафту  (для рекреаційного потенціалу) тощо. Однак такі натуральні показники по­тенціалу геосистеми існують не для всіх видів її функцій.

Оцінки та карти природних потенціалів геосистем можна ефективно використати при обґрунтуванні раціональної організації території. Важливим критерієм є відповідність функцій геосистем їх природним по­тенціалам. При відсутності такої відповідності в геосистемах ви­никають конфліктні ситуації між її сучасним господарським вико­ристанням та природними особливостями.

Для оцінки антропогенного навантаження на геосистему використовуються наступні показники:

1) транспортне навантаження

,

де l - довжина автошляхів у межах геосистеми; S - її площа; Р_а- чи­сельність населення населеного пункту, найближчого до геосистеми; Р_і- населення в містах, зв'язаних безпосередніми автошляхами з населеним пунктом “а”; L_a,i - відстань по автошляху між ними; с_i - коефіцієнт провідності автошляху до і-го пункту (від 1,0 - для автошляхів міжнародного значення, до 0,05 - для внутрішньогосподарських польових доріг).

2) бал антропізації геосистеми

,

де b_i – ступінь антропізації геосистеми при її використанні під угіддя і-го виду природоохоронні території - 1-10, ліси - 11-20, заболочені землі - 21-30, луки, пасовища - 31-40, сади, виноградники - 41-50, рілля - 51-60, сільська забудова - 61-70, міська забудова - 71-80, водосховища, канали, стави - 81-90, кар'єр­но-відвальні утворення   тощо - 91-100); p_i – частка площі геосистеми, яку в ній займає угіддя і-го виду.

Контрольні запитання

1. Що таке природній потенціал геосистеми та для чого він використовується?
2. В чому полягає бальний метод оцінки природного потенціалу?
3. В чому полягає вартісна оцінка природного потенціалу?
4. Як використовуються для оцінки природного потенціалу окремі показники (оцінка в натуральних одиницях)?
5. Показники, які використовуються для оцінки антропогенного навантаження на геосистему

Завдання. Обчислити транспортне навантаження на задану геосистему (ліси біля с. Івашківці Шаргородського району, с. Михайлівка Шаргородського району, смт. Вапнярка Томашпільського району, с. Червона Поляна Піщанського району, с. Кошаринці Бершадського району, с. Голинчинці Шаргородського р-ну, с. Попівці Барського р-ну).

Коефіцієнт важливості (провідності) автошляху

Чисельність населення міст та сіл Вінницької області

Скачати