Особливості впровадження моніторингу лісів ICP-FORESTS в Україні

Постановка проблеми. В Україні дослідження стану лісових екосистем за програмою моніторингу ICP-Forеsts розпочато у 1986 році Українським науково-дослідним інститутом лісового господарства та агролісомеліорціії (УкрНДІЛГА). Лісовий моніторинг в Україні розвивається як багаторівнева система спостережень і нині перебуває на етапі формування. У 1989 році розпочато закладання мережі постійних ділянок моніторингу за методами, гармонізованими з ICP-Forests. Зараз такими спостереженнями охоплені ліси Держкомлісгоспу у 18 областях, де систематично визначаються показники стану лісів за методами міжнародної програми ICP-Forests І рівня. Цим забезпечується виконання міжнародних зобов’язань України щодо моніторингу. Закладена мережа ділянок моніторингу є базовою, її оптимізація здійснюється у процесі розвитку. У подальшому передбачається розширення мережі на усю територію країни.
Основні результати дослідження.  Лісовий моніторинг практично у всіх країнах світу розвивається як багаторівнева система. Перший рівень моніторингу (екстенсивний) – гармонізований з Міжнародною Спільною Програмою оцінки та моніторингу впливу забруднення повітря на ліси єрегіон Європейської Економічної Комісії ООН (ICP-Forests) [1, 2]. Інформація, отримана на першому рівні моніторингу, дає можливість оцінювати часову та просторову динаміку стану лісів, проте її недостатньо для з’ясування причинно-наслідкових закономірностей таких змін. Ці завдання виконуються на другому рівні моніторингу (інтенсивному), що проводиться як за методикою моніторингу лісів ICP-Forests, так і за американською технологією моніторингу стану лісу – Forest Health Monitoring (FHM). Крім індикаторів впливу на ліси стрес-факторів, на другому рівні визначаються головні параметри лісових екосистем, необхідні для оцінки видового біорізноманіття рослин, визначення балансу вуглецю в лісах, впровадження технологій їх дистанційного зондування.
Мережа постійних ділянок моніторингу  першого рівня (16x16 км) закладена на території 16 адміністративних областей України і в АРК. При цьому оцінюється 27 показників, базовим серед яких є дефоліація крон. Згідно з критеріямя прийнятими в ICP-Forests дефоліація до  25 % є значенням природних коливань фітомаси [3, 4]. Для порівняльного аналізу стану насаджень, дерева за ступенем дефлліації поділяються на 5 класів: непошкоджені (0 клас), слабо пошкоджені (1 клас), середньо пошкоджені (2 клас), сильно пошкоджені (3 клас), висохлі (4 клас). Так, за результатами моніторингу відносно розподілу листяних дерев за класами дефоліації на рівні областей України, встановлено, що максимальні значення середньої дефоліації листяних дерев спостерігаються на півдні держави. На рис. 1 та 2  представлено ступені пошкодження листяних та хвойних деревостанів окремих областей у відсотках.
Таким чином, можемо сказати, що відносно результатів дослідження найбільше процес дефоліації деревостанів поширений на території Херсонської області. Це звичайно впершу чергу пов’язано із інтенсивним забрудненням повітря на території області, а також і земельних ресурсів. Забруднення повітря вважається важливим фактором стресу, хоча його вплив може бути різним і залежить від регіону, умов місцезростання та стану крони.

Рис. 1. Ступінь пошкодження листяних деревостанів окремих областей України


Рис. 2. Ступінь пошкодження хвойних деревостанів окремих областей України

Забруднення повітря і його дія на лісові екосистеми є комплексною, виявити його складові частини і дати кількісну оцінку досить важко. Велика кількість інших стресових факторів впливають на стан лісових екосистем і вони повинні також враховуватися [5].
Основу сучасної екологічної політики складає стале управління лісонасадженнями, тобто використання лісів у такий  спосіб і в такій  мірі, щоб забезпечити  підтримання їх  біорізноманіття, продуктивності, регенераційної здатності, життєвості тепер і на майбутнє, а також виконання лісами екологічних, економічних і соціальних функцій на локальному, національному і глобальному рівнях без шкоди для інших екосистем.  Для оцінки рівня сталого управління лісами розроблено європейські критерії та індикатори.
За допомогою критеріїв на концептуальному рівні описують різні аспекти сталого розвитку, а індикатори характеризують зміну критеріїв у часі. Ці критерії поділяються на 3 категорії:
 1. Критерії, що характеризують ресурси –  інформація про площі лісів, їх таксаційні  характеристики, деревну продукцію;
2. Екологічні критерії –  інформація про біорізноманіття, продуктивність лісових екосистем, стан і життєвість лісів, їх регенераційну здатність, внесок у глобальні екологічні цикли (вуглець та ін.), захист грунтів та вод;
3. Соціально-економічні критерії – інформація про довгострокові соціальні та економічні вигоди від лісів; управління та відповідної норматнвно-правової бази [6].
В Україні на даний час найбільш повною є інформація про лісові ресурси і гостро відчувається нестача інформації з екологічної точки зору. Разом із тим, значна кількість екологічної інформації потрібна для проведення сертифікації лісів. Вона збирається при моніторингу лісів.
В зв’язку з цим потрібно переглянути склад програм спостереження лісовпорядкування й моніторингу з метою створення об’єднаної програми, яка дозволить отримувати комплексну інформацію про стан лісів, що відповідає вимогам сталого лісоуправління [2, 5].
Висновки. Впровадження функціонального екологічного моніторингу лісів із використанням індикаційних властивостей різних об’єктів біологічного різноманіття, що є складовими природних екосистем лісонасаджень, дасть змогу об’єктивно вирішувати подальші проблеми підтримки ландшафтного та відтворення видового різноманіття флори на території України, зокрема на території нині запланованих досліджуваних ділянках.
Аналіз динаміки коливань захворюваності деревних  порід  залежно від пір року може сприяти встановленню  головних  закономірностей  зміни умов  утворення нових масивів деревних насаджень, що важливі  для створення майбутніх  лісових екосистем.  Проте внаслідок недостатньої лісистості території України значна кількість точок моніторингу не попадає у лісові масиви, а тому у багатьох випадках не є репрезентативною. Тому впровадження даної системи моніторингу на території  України є досить складним процесом, який знаходиться на початковій стадії розробки і потребує значних капіталовкладень.

Список літератури

  1. Букша И.Ф. Лесной мониторинг в Украине. М-лы междунар. Науч.-практич. Конференции. Состояние и мониторинг лесов на рубеже XXI века., 1998. – С. 18-20.
  2. Букша И.Ф., Радченко О.Н. Динамика состояния дубрав по данным мониторинга лесов Украины // Тез. докл. .междун. конф., 1998. – С. 352-355.
  3. Генсірук С.А. Ліси України. – Київ: Наукова думка, 1992. – 408 с.
  4. Короткий довідник по лісовому фонду України. - К: ДКЛГ, 1998. – 102 с.
  5. Мєшкова В.Л. Історія і географія масових розмножень комах-хвоєлистогризів. – Харків:  Майдан, 2002. – 244 с.
  6. Методичні рекомендації з ведення моніторингу в лісів України І рівня. – Харків, 2001. – 26 с.
  7. Санітарні правила в лісах України. – К: Міністерство лісового господарства України, 1995. – 20 с.

Особливості  впровадження моніторингу лісів  ICP-Forests в Україні [Електронний ресурс]  / Матусяк М.В., Гуляр М.В., Бондарчук О.В. // Режим доступу: http://eco.com.ua/content/osoblyvosti-vprovadzhennya-monitoryngu-lisiv-icp-forests-v-ukrayini

Оцінка: 
0
No votes yet