Оцінка стану навколишнього природного середовища за допомогою екологічних індикаторних показників

На рубежі століть різко загострились проблеми, які пов’язані зі станом навколишнього природного середовища (НПС). Погіршення якості і вичерпання природних ресурсів, особливо життєзабезпечуючих (повітря, вода, земельні ресурси та інші), не лише негативно відбиваються на стані здоров’я людей, а й є причиною загострення міждержавних відносин, регіональних проблем.
На П’ятій конференції «Навколишнє середовище для Європи», що відбулася у Києві, в 2003 році, міністри по охороні навколишнього середовища підкреслили важливість системного подання інформації з навколишнього середовища для формування політики й забезпечення інформування громадськості, розуміючи, що не всі країни використають механізми, засновані на екологічних показниках, для своїх періодичних екологічних оцінок, а також оцінки ефективності екологічної політики й процесу прийняття рішень.
В країнах Східної Європи, Кавказу й Центральної Азії (СЄКЦА) основним інструментом для проведення оцінки стану навколишнього природного середовища є екологічні індикаторні показники (ЕІП) [1]. Обрані належним чином показники, що засновані на достатніх тимчасових рядах даних, можуть не тільки відбивати основні тенденції, але й сприяти опису причин і наслідків сформованої екологічної обстановки, а також дозволяють спостерігати за ходом здійснення екологічної політики в країні й оцінювати її ефективність [2].
Передбачається, що впровадження ЕІП, які в подальшому будуть погодженими між країнами, буде сприяти:
- удосконалюванню національних систем моніторингу НПС, подання екологічної звітності для цілей прийняття рішень, що стосується НПС, і інформування громадськості;
- порівнянності національних оцінок стану НПС з оцінками інших країн – членів ООН;
- полегшенню збору даних для майбутніх загальноєвропейських оцінних доповідей щодо НПС.
Постановка проблеми. У статті розглядаються питання, що пов’язані з необхідністю формування інформації про стан НПС у взаємозв’язку людської діяльності з кінцевим впливом на НПС, а також відображення соціальних аспектів цього впливу й при цьому задовольняти всі інформаційні потреби. Таким чином, необхідні ЕІП, за допомогою яких в першу чергу необхідно відслідковувати цей вплив для оцінки дієвості екологічної політики, а також для можливості прогнозування змін у стані НПС.
Авторами виконувались дослідження даного питання, в результаті запропонована для впровадження Система екологічних індикаторних показників для оцінки стану навколишнього природного середовища в Україні (далі – Система ЕІП), яка призначена для комплексної оцінки стану НПС та наслідків природокористування на території України та окремих адміністративних територіях. За допомогою визначення ЕІП є можливість відслідкувати тенденції змін стану НПС територій, за якими ведеться спостереження.

Система ЕІП буде сприяти розвитку інформаційної бази Державної системи моніторингу довкілля, яка має бути основою для розробки екологічної політики в Україні, прийняття управлінських рішень щодо покращення стану екологічної безпеки та інформування громадськості про стан НПС, ефективності природоохоронної діяльності. 

В основу Системи ЕІП покладено рекомендації Робочої групи ЄЕК ООН по моніторингу й оцінці НПС, що викладені у Керівництві щодо застосування екологічних показників в країнах СЄКЦА [3], а також досвід застосування екологічних показників в Україні [4, 5].
Система ЕІП має охоплювати основні напрями моніторингу НПС та напрями моніторингу галузево-економічного спрямування, по тим галузям, діяльність яких безпосередньо впливає на стан НПС [6].
Система ЕІП має бути відкритою системою, що передбачає можливість внесення прогресивних змін до елементів системи на підставі досвіду її практичного застосування та розвитку нормативної і методичної бази ведення моніторингу довкілля.  До Системи ЕІП запропоновано впровадити 39 ЕІП за 9 напрямами (рис. 1). Для зручності оцінювання стану НПС за допомогою визначених ЕІП в Системі ЕІП пропонується проводити класифікацію ЕІП за двома видами:
перший – за групами оцінки стану об’єктів НПС та оцінки джерел техногенного впливу на об’єкти НПС. За допомогою групи оцінки стану об’єктів НПС можна оцінити поточний стан і тенденції зміни НПС, включаючи параметри якості (рівні забруднення) по атмосферному повітрю, водним і земельним ресурсам, а також по біорізноманіттю та лісам (різноманітність видів в конкретному географічному районі; наявність природних ресурсів, таких як ліс, тощо). До цієї групи ЕІП віднесені наступні напрями моніторингу: забруднення атмосферного повітря; водні ресурси; біорізноманіття та ліси; земельні ресурси та ґрунти.
За допомогою групи оцінки джерел техногенного впливу на об’єкти НПС можна оцінити поточний стан і тенденції впливу техногенних об’єктів на НПС. До цієї групи ЕІП входять показники, по тим напрямам, які мають прямий антропогенний тиск на НПС внаслідок викидів або скидів забруднюючих речовин, утворення відходів. Наприклад, викиди в атмосферу від автомобілів, забруднення ґрунтів пестицидами, тощо. До цієї групи ЕІП віднесені наступні напрями впливу на НПС: сільське господарство; енергетика; транспорт; поводження з відходами. Винятком, від перерахованих груп ЕІП є напрям «Зміна клімату». Це пов’язано з тим, що спостерігається зміна кліматичних умов в сторону потепління, як в Україні, так і на всій Земній кулі, а динаміка зміни клімату України значною мірою є синхронною із змінами глобального клімату [7]. Внаслідок цього в атмосфері відбувається перебудова глобальних процесів перенесення тепла і вологи на всіх континентах, яка супроводжується різким почастішанням природних катаклізмів. Окрім прямого збитку, що завдається природними катаклізмами, змінюються і витрати різних галузей економіки, зокрема сільського господарства, на перебудову виробничих циклів у зв’язку із зміною звичних кліматичних умов.
Система ЕІП, яка розподілена за описаною класифікацією представлена на рис. 2.


Рис. 1. Система екологічних індикаторних показників для оцінки стану навколишнього
природного середовища в Україні

другий – за групами еколого-соціальних (ЕСІП) та еколого-економічних індикаторних показників (ЕЕІП). ЕСІП надають уявлення про те, наскільки зміни в екології та навантаження на НПС відповідають змінам в соціальній сфері, допомагають знайти відповіді на запитання «чи спостерігається прогрес, пов’язаний з екологією в соціальній сфері?» [8, 9]. Розраховуються ЕСІП із застосуванням, в основному, таких соціальних показників, як чисельність населення країни (адміністративної території), площа країни (адміністративної території). До ЕСІП віднесено також показники, що вказують безпосередньо на такий важливий соціальний фактор, як ризики пов’язані з погіршенням стану здоров’я населення. Це, наприклад, показники, що вказують на кількість і/або тенденції змін у кількості випадків перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у питній воді, атмосферному повітрі населених міст.

Рис. 2. Схема розподілу Системи ЕІП за групами оцінки стану об’єктів НПС та оцінки
джерел техногенного впливу на об’єкти НПС

ЕЕІП надають уявлення про те, наскільки зміни в екології та навантаження на НПС відповідають змінам в економічній сфері, допомагають знайти відповіді на запитання «чи спостерігається прогрес, пов’язаний з екологією в економічній сфері?». Розраховуються ЕЕІП із застосуванням в основному таких економічних показників, як валовий внутрішній продукт (валовий регіональний продукт), обсяг промислового виробництва в окремих галузях економіки та інші економічні показники, що суттєво впливають на стан та управління в екології [8, 9]. З економічної точки зору екологічне оцінювання є необхідним інструментом раціонального планування та реалізації природоохоронних заходів. Оцінка якості окремих компонентів НПС необхідна для організації ресурсного забезпечення потреб населення та господарства країни. ЕСІП та ЕЕІП можуть бути застосовані як для розкриття інформативного змісту певних ЕІП, так і окремо для аналізу еколого-соціальних та еколого-економічних змін, є інструментом формування громадської думки щодо дієвості екологічної політики та стану екологічної безпеки в Україні.
Висновки
Сьогодні більш популярним і розповсюдженим стає підхід, при якому можливо поєднувати й погоджувати вимоги до умов визначення стабільності, запропонованим у рамках інших підходів - політичного, соціального, економічного, екологічного. «Комплексна стабільність» розглядається як складний процес, що включає екологічну, економічну й соціальну складові в їх взаємозв’язку. У зв’язку з цим, розроблена та запропонована для впровадження Система ЕІП за допомогою якої можна виконати комплексну оцінку стану НПС та наслідків природокористування на території України та окремих адміністративних територіях. Практичне значення Системи ЕІП складається в підвищенні ефективності й результативності природоохоронної діяльності на різних рівнях (державному, регіональному, відомчому та ін.), а також поліпшенні інформування громадськості про стан НПС.
Список літератури
1. Экологические показатели и основанные на них оценочные доклады, Восточная Европа, Кавказ и Центральная Азия, Шестая конференция Министров, Белград, Сербия, октябрь 2007, информационный документ, представлен Комитетом ЕЭК ООН по экологической политике.
2. О.Палагута, Удосконалення системи оцінки стану довкілля та звітності за окремими показниками з урахуванням рекомендацій ЄЕК ООН, Х., ГП «УкрНТЦ «Энергосталь», № 1 (34), 2013, С. 106 – 109.
3. Мониторинг окружающей среды: Руководство по применению экологических показателей в странах Восточной Европы, Кавказа и Центральной Азии, Европейская экономическая комиссия, Комитет по экологической политике, Четырнадцатая сессия, Женева, май 2007.
4. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2011 році. – К.: Міністерство екології та природних ресурсів України, LAT & K. – 2012. – 258 с.
5. Національний огляд застосування екологічних показників (представлено Україною): Конференція Європейських Статистиків через Спільну міжсекторальну цільову групу по екологічним показникам спільно з Статист. відділом ООН / Європейська екологічна комісія; Комітет з екологічної політики. – Женева, 2009. – 11 с.
6. Є. Варламов, Л.Юрченко, О.Ільїнський, О.Палагута, Звіт про науково-дослідну роботу «Наукове обґрунтування та розроблення системи екологічних індикаторів на основі рекомендацій ЄЕК ООН для застосування органами державної влади, органами місцевого самоврядування та інформування громадськості», УкрНДІЕП, 2009.
7. Глобальна зміна клімату – сучасні погляди та тенденції [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://meteo.com.ua/articles/62
8. О.Палагута, Соціальні, економічні та екологічні індикаторні показники для оцінки стану навколишнього природного середовища України, VIII Міжнародна НПК «Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення»: Зб. наук. ст. у 2-х т. / УкрНДІЕП. – Х.: Райдер, 2012, С. 132-134.
9. Є. Варламов, О.Палагута, Застосування екологічних індикаторних показників та їх інформаційний зміст для оцінки стану навколишнього природного середовища України, «Технологічно-екологічна безпека та цивільний захист» Зб. наук. пр. вип. 5 / ІГНС НАНУ. – К. – Кременчук: 2012, С. 42-47.

Оцінка стану навколишнього природного середовища за допомогою екологічних індикаторних показників  [Електронний ресурс]  / Варламов Є.М., Палагута О.А. // Режим доступу: http://eco.com.ua/

 

Оцінка: 
0
No votes yet