Формування гідрохімічних показників у штучних озерах (на прикладі Яворівського озера)

        Відкритий спосіб добування корисних копалин призвів до значної девастації природних ландшафтів через формування кар’єрних виїмок, відвалів, хвостосховищ тощо. Внаслідок видобутку сірки на Львівщині протягом 70-90-х років минулого століття утворилися кар'єри, які вважаються найбільшими у світі та різко змінилися гідрогеологічні умови. Після припинення видобутку сірки відкритим способом, було прийнято рішення щодо ліквідації кар'єрів шляхом створення штучних водойм. Цей напрямок рекультивації носить назву водного і відноситься до технічного етапу рекультивації порушених земель. Власне, водна рекультивація була застосована під час ліквідації буро-вугільних кар'єрів у Німеччині та сірчаних у Польщі. Проектами ліквідації сірчаних кар'єрів, які були розроблені інститутом ВАТ "Гірхімпром" [1], на місці кар'єрних виїмок передбачається створення семи штучних озер: у Яворівському районі – Яворівського (площа водного дзеркала - 1000 га); Миколаївському – Чистого, Середнього та Глибокого (137 га) та Жидачівському – Північного, Центрального і Великого (420 га). Створення штучних озер також дасть змогу відновити самоплинний стік рік Шкло і Хоросниці (басей Вісли) та Крехівка (басейн Дністра). На відміну від проекту ліквідації сірчаного кар'єру Махув (Machow) поблизу м. Тарнобжег (Польща), який включає спорудження ізоляційного 25-метрового шару третинних краківських глин для елімінації проникнення сірководневих високомінералізованих третинних вод до водойми, що заповнюється річковими водами Вісли [2], проекти ліквідації сірчаних кар'єрів на Львівщині не передбачають ізоляції підземних водоносних горизонтів. Так, зокрема, затоплення Яворівського кар'єру здійснюється за рахунок поступання підземних вод тортонського і неогенового водоносних комплексів (20% від загального об'єму новостворюваного озера), вод р. Шкло (60%), поверхневого стоку з водозабірної площі навколо озера та атмосферних опадів (20%)[3]. Процес формування будь-якої штучної водойми включає три періоди: затоплення, трансформації і стабілізації. З огляду на унікальність українського проекту затоплення (елімінація процесу відкачування підземних вод), інформація про формування гідрохімічних показників у штучній водоймі є надзвичайно важливою для прогнозування подальших перспектив використання створюваного об'єкту, оскільки проектом ліквідації передбачено створення рекреаційної зони, у центрі якої має знаходитися Яворівське озеро. У 2005 р. розпочато спостереження за формуванням основних гідрохімічних показників у створюваному озері, які включають визначення рН, вміст іонів (Ca2+, Mg2+, Na+, K+, SO42-, Cl-, HCO3-, NO3-), а також мінералізацію за загальноприйнятими методиками. Відбір зразків води здійснюється від поверхні озера до глибини 50 м через кожних 10 м. Також проводиться визначення температури води для встановлення вертикальних параметрів формування зон епілімніону, металімніону та гіполімніону [3]. Встановлено, що за показником мінералізації вода в озері відноситься до групи слабкосолонуватих, а також має місце чітка тенденція до зростання величини цього показника від поверхні озера до глибини 50 м (від 1120 до 2162 мг/дм3). Така ж закономірність відзначається для показників вмісту Ca2+ (від 252 до 575 мг/дм3) та SO42- (від 678 до 1300 мг/дм3). Проаналізовано вплив гідрохімічних показників поверхневих та підземних зон живлення на формування основних гідрохімічних характеристик Яворівського озера.

1. Гірничо-хімічна промисловість Львівщини. – Львів: ПП "Манускрипт-Львів", 2004. – 64 с.

2. Gawlik B. Aktualny stan prac likwidacyjnych, problemy przy likwidacji wyrobisk "Machow" i "Piasechno", rekultywacja i zagospodarowanie terenow pogorniczych // Problemy ekologiczne w obszarach nadgranicznych Polski i Ukrainy. Seminarium polsko-ukrainskie. – Rzeszow-Tarnobrzeg, 2000. - S.8-19.

3. Гайдин А., Зозуля І. Яворівське озеро – перлина Львівщини. – Львів, 2003. – 20 с.

4. Константинов А.С. Общая гидробиология. – М.: Высшая школа, 1986. – 472 с.

 

МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”

Вінницький національний технічний університет

Секція 6 “Екологія людини. Хімія довкілля та екотоксикологія”

Скачати в форматі pdf: