Однією з гострих екологічних проблем сьогодення є забруднення навколишнього середовища нафтопродуктами. В останні роки з’являються технології, що дають змогу видалити вуглеводневі забруднення за допомогою продуктів мікробного синтезу (поверхнево-активні речовини, або біосурфактанти, і полісахариди, яким притаманні емульгувальні властивості). Найвідомішим біоемульгатором полісахаридної природи є екзогенний ліпополісахарид емульсан, синтезований штамом Acinetobacter calcoaceticus RAG-1. Емульгувальні властивості цього ЕПС зумовлені наявністю у його складі 7-14 % залишків жирних кислот. Емульсан знайшов практичне використання для очищення поверхні води та берегів водойм від нафтових забруднень, а також для видалення нафти з танкерів, барж, трубопроводів, цистерн.
Зростання народонаселення і його добробут вимагає інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва, яке у наш час досягається не за рахунок збільшення посівних площ, а завдяки використанню мінеральних добрив. Особливе значення мають фосфорні добрива.
Підземні гірничі роботи в Центральному районі Донбасу чинять шкідливий вплив на великі ділянки територій. Чим крутіше падіння пластів, тим менше значення граничного кута з боку падіння і зона впливу окремої виробки – еліпсоподібна мульда зрушення стає витягнутою у напрямі навхрест простягання на декілька кілометрів. Оскільки процес підробки в таких умовах практично ніколи не припиняється – в 80-і роки на шахтах одночасно працювало більше 20 крутопадаючих лав, – це мульди зрушення зливаються і в результаті відбувається складне комплексне перетворення території.
Кріплення очисних виробок на шахтах Центрального району Донбасу (ЦРД), які розробляють крутопадаючі пласти, здійснюється дерев’яною кріп’ю. Витрати лісоматеріалів для їх зведення становить в середньому 85 м3 на1000 т видобутку вугілля.
Головною особливістю дерев’яної крепі є те, що вона не підлягає вилученню і залишається в відпрацьованому просторі лав, де під дією повітря та вологи окислюється з виділенням значної кількості шкідливого газу СО2, який забруднює рудничне повітря. Для розбавлення забрудненого рудничного повітря до нормативної концентрації СО2 в шахту подають додатково чисте повітря, що пов’язано з підвищеними витратами електроенергії.
З метою заміни крепі вченим ДонНДІ сумісно з ДонНТУ, ДГУ створена на принципово новому технічному рівні кріп-пневмокостри для пластів 0,4-1,2 м. В порівнянні з дерев’яними кострами вони мають ряд переваг: в 10...15 раз більший початковий розпір бічних порід, малу вагу та вартість, надійність в експлуатації. Технологічна схема використання пневмокострів представлена рис.1.
Процеси цинкування часто використовуються в виробництві. Цинкові покриття найбільш поширені серед металевих покриттів. Більше половини з них наносяться електрохімічним методом. Тому проблема вилучення цинку з промивних являється досить актуальною. Існуючі реагентні методи очистки промивних вод [1] недостатньо ефективні. Метод іонного обміну використовується не досить широко. Головна причина цього – складність переробки та утилізації регенераційних розчинів. Тому ціллю даної роботи було вивчення процесів сорбції та десорбції іонів цинку на катіоніті КУ-2-8 для визначення прийнятних умов регенерації іоніту, котрі дозволяють забезпечувати високі значення робочої об’ємної ємності іоніту, забезпечують багаторазове використання регенераційного розчину.
Значне подорожчання високореакційних енергоносіїв викликає необхідність пошуку альтернативних джерел енергопостачання, які можуть бути використані для теплофікаційних котельних, для побутових потреб, а також для енергогенеруючих установок.
Транспортування основної частини вугілля від шахт до центральних збагачувальних фабрик (ЦЗФ) і від ЦЗФ до користувачів здійснюється залізничним транспортом. Для транспортування вугілля використовують чотириосні вагони вантажністю 63 т. З метою раціонального використання вагонів завантаження здійснюється з перевантаженням 1,5...3,5т. В результаті чого над поверхнею вагону утворюється шапка висотою до 700 мм. Під час формування вугільних потягів при спуску з “гірки” здійснюється зіткнення вагонів, внаслідок чого із них висипається частина вугілля, забруднюючи міжрейкове полотно і навколишнє середовище пилом. Витрачається вугілля і при транспортуванні від вивітрювання( із розрахунку 0,25% витрат на 1 вагон при дальності транспортування до 50 км ). Тільки на станції Дебальцеве за рік утворюється до 10тис.т вугілля. В процесі очищення полотна робітники підлягають дії пилу, який вміщує до 8 % вільного двоокису кременю. Концентрація пилу в повітрі сягає до 120 мг/м3, що може призвести до забруднення повітря і захворювань органів дихання.
Метою роботи є створення енергоефективних систем постачання теплової, електричної енергії і холоду з використанням біоенергетичних ресурсів в комплексі з традиційними та нетрадиційними джерелами енергії шляхом систематизації і узагальнення існуючого вітчизняного і закордонного досвіду [1-5] (технології, апаратурно-схемні рішення, обладнання тощо) і розробки на цій основі системних методів синтезу вказаних вище систем.
Проведено систематизацію і узагальнення інформації з формування енерготехнологічних схем з біогазовими, когенераційними установками, теплогенераторами, теплонасосними установками і станціями, устаткуванням для використання нетрадиційних джерел енергії та ін.
Узагальнено досвід комплексного використання і комбінування різних теплоносіїв в системах з урахуванням різних чинників, наприклад, доступності, зміни вартості енергоносіїв згідно з кон’юнктурою ринку та в різні періоди доби тощо.
Розроблена узагальнена схема з надлишком елементів, технологічних зв’язків, режимів роботи, енергоносіїв, з якої формуються конкретні схеми енергоефективних систем тригенерації за запропонованими нами системними правилами.
Використання сонячної енергії, як альтернативного джерела енергії, на сьогодні йде по двом основним напрямкам: безпосереднім перетворенням в тепло і в електроенергію. Перший шлях, термодинамічний, як правило використовується для безпосереднього отримання теплової енергії невисокого температурного потенціалу (опалення будівель, гаряча вода, охолодження повітря тощо).
Зростання народонаселення і його добробут вимагає інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва, яке у наш час досягається не за рахунок збільшення посівних площ, а завдяки використанню мінеральних добрив. Особливе значення мають фосфорні добрива. 
Значне подорожчання високореакційних енергоносіїв викликає необхідність пошуку альтернативних джерел енергопостачання, які можуть бути використані для теплофікаційних котельних, для побутових потреб, а також для енергогенеруючих установок.
Пик строительства МГЭС в Украине пришелся на послевоенные годы. К концу 60-х в стране эксплуатировалось 956 малых гидроэлектростанций.
Використання сонячної енергії, як альтернативного джерела енергії, на сьогодні йде по двом основним напрямкам: безпосереднім перетворенням в тепло і в електроенергію. Перший шлях, термодинамічний, як правило використовується для безпосереднього отримання теплової енергії невисокого температурного потенціалу (опалення будівель, гаряча вода, охолодження повітря тощо). 
